Платникам ПДВ: надання в оренду рухомого та нерухомого майна
База оподаткування ПДВ за операціями з надання в оренду рухомого та нерухомого майна визначається виходячи з їх договірної вартості (тобто орендної плати) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
У вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду.
Отже, база оподаткування за операціями з надання в оренду рухомого та нерухомого майна визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості (тобто орендної плати).
У випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) витрат орендодавця, понесених ним з метою утримання наданого в оренду майна, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.
Помилково зараховані з вини банку кошти на розрахунковий рахунок, чи є оподаткування?
Неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу (п.35.1 ст. 35 Закону України від 05.04.2001 №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).
У разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1% цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10% суми переказу (п. 35.2 ст. 35 Закону №2346).
При цьому, спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а” та пп.„б” пп.185.1 ст.185 ПКУ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
Постачання товарів не платникам ПДВ: які наслідки?
Податок на додану вартість – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм ПКУ (пп.14.1.178 ст.14 ПКУ).
Отже, виходячи з економічної природи – ПДВ - це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів/послуг на митній території України, та відповідно до ПКУ платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів/послуг.
Тобто оподаткуванню підлягають операції з поставки товарів/послуг незалежно від того, хто їх споживає, яким способом вони виготовлені або придбані, фінансово-господарських результатів діяльності, а підприємства (організації) - продавці уповноважені здійснювати утримання та внесення до бюджету ПДВ, сплаченого кожним наступним споживачем.
Нормами ПКУ встановлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому і оподаткування таких операцій здійснюється не з урахуванням категорії споживачів, а залежно від наявності чи відсутності встановленої ПКУ пільги з оподаткування.
