17 травня 2026 року в Україні вшановують День пам’яті жертв політичних репресій – день скорботи за мільйонами українців, які постраждали від злочинів тоталітарного режиму СРСР. Це нагода згадати тих, кого серед ночі забирали до в’язниць, хто загинув у таборах ГУЛАГу, був закатований або похований у безіменних могилах Биківні, Дем’янового Лазу та тисячах інших місць масових страт.

Сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свою свободу і незалежність, ця пам’ять набуває особливого значення. Сучасна війна доводить: злочини комуністичного режиму не залишилися лише сторінками минулого – їхні методи продовжують жити у діях російської федерації, яка несе репресії, депортації, викрадення та терор на українську землю.

Ми пам’ятаємо тих, хто вистояв у нелюдських умовах радянських таборів, хто не зрікся правди та свободи навіть під тиском системи. Їхня мужність сьогодні надихає нас боротися далі. Пам’ять про жертв НКВС і сталінського терору зміцнює нашу рішучість протистояти новим проявам імперського зла.

Український народ добре знає ціну бездержавності. Політичні репресії, голодомори, заслання та нищення національної еліти стали страшкою платою за відсутність власної держави. Саме тому сьогодні ми обираємо свободу, незалежність і демократію, захищаючи своє право бути господарями на власній землі.

Цього дня ми також схиляємо голови перед пам’яттю українських військових і мирних жителів, які загинули внаслідок повномасштабної агресії росії проти України.

Наша пам’ять – це не лише про минуле. Це про силу правди, про незламність українського духу та про відповідальність перед майбутніми поколіннями.

Ми пам’ятаємо. Ми боремося. Ми переможемо.