Тренер із кунг-фу, прикордонник у відставці та просто людина з чіткою позицією, Андрій Голубєв став однією з жертв масштабних викрадень в окупованому Мелітополі.

«Сказали, якщо буде співпрацювати — відпустять»

Як повідомили на сторінці у Фейсбук «Медійної ініціативи за права людини», життя Андрія змінилося 6 квітня 2022 року. До того часу він уже встиг проявити себе на проукраїнських мітингах, які сколихували окуповане місто в перші тижні захоплення. До його квартири увірвалися п'ятеро озброєних чоловіків у бронежилетах.

«Забрали телефон і паспорт. Сказали, якщо Андрій співпрацюватиме, його відпустять. І забрали», — згадує його дружина Ольга.

Обіцянки окупантів виявилися брехнею. Спочатку родина оббивала пороги комендатур, де їм цинічно брехали, що Андрія у них немає. А згодом його ім’я з’явилося в пропагандистських ресурсах: тренера звинуватили в підготовці вибуху та «міжнародному тероризмі».

Обіцянки окупантів виявилися брехнею. Спочатку родина оббивала пороги комендатур, де їм цинічно брехали, що Андрія у них немає. А згодом його ім’я з’явилося в пропагандистських ресурсах: тренера звинуватили в підготовці вибуху та «міжнародному тероризмі».

Шлях по СІЗО: від кримських підвалів до Чечні

Андрія Голубєва, як і багатьох інших мелітопольців, пропустили крізь кола пекла російської тюремної системи. Його шлях — це географія репресій:

Сімферополь: Перші місяці в підвалах без елементарних умов.

Москва («Лефортово»): Рік у повній ізоляції.

Ростов-на-Дону: Тут почалося судилище над так званою «Мелітопольською п'ятіркою». Умови утримання були за межею людяності.

Ольга розповідає, що в підвалах у в'язнів не було навіть ліжок:

«Він перебував у тяжких умовах. У підвалі їх утримували. Не було свого ліжка, спав на підлозі. Туалет був у тому ж приміщенні».

Вирок та «етап» до Грозного

29 квітня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок: 12 років ув'язнення. Андрія визнали винним в участі у «терористичній спільноті» — стандартне звинувачення для тих, хто не зрадив Україну. У вересні 2025 року Андрія етапували до Грозного (Чечня). Там він перебуває і зараз, у повній інформаційній блокаді.

Андрій Голубєв. Фото: «Медіазона»

Здоров'я на межі: 4 роки без права на дзвінок

Андрій страждає на серйозне захворювання суглобів, через яке йому важко пересуватися. В умовах СІЗО, без медичної допомоги та нормального харчування, хвороба прогресує. Рідні, які бачили його лише на рідкісних фото із засідань, кажуть, що він дуже сильно постарів і здав фізично.

«Дружина вже чотири роки не має з ним прямого зв'язку, за весь час утримання йому жодного разу не дозволили зателефонувати», — повідомляють правозахисники МІПЛ.

Зараз родина живе в страху перед апеляцією. Після неї Андрія можуть відправити в колонію вглиб Росії, і зв'язок із ним може обірватися остаточно.

Чому важливо говорити про це?

Андрій Голубєв — лише один із тисяч цивільних заручників, яких Росія утримує без жодних законних підстав. Його історія — це нагадування про те, що відбувається в окупованому Мелітополі за зачиненими дверима катівень та судів. Ім'я кожного полоненого має звучати, щоб міжнародний тиск допоміг повернути їх додому.