У Хортицькому районі Запоріжжя відкрилася четверта локація «Родинної пекарні», яку розвиває подружжя підприємців із Мелітополя - Євген та Вікторія Долгі. 

Нова точка стала не просто ще одним магазином із випічкою, а повноцінною міні-пекарнею з власним виробництвом, відкритою торговою зоною та десятками видів свіжої продукції. Першу свою пекарню мелітопольскі переселенці відкрили у Запоріжжі у 2024 році.

Як вдалося відкрити нову точку, скільки у неї вклали коштів та про мотивації підприємців не опускати руки попри все - дізнавались у власників пекарні журналісти

Нова точка з власним виробництвом

На локації підприємці організували виробництво одразу на кількох ділянках - для роботи з листковим та дріжджовим тістом. За словами співвласника пекарні Євгена, загалом вони виробляють близько 60 видів продукції.

“Це четверта локація “Родинної пекарні”, яка забезпечує виробництво трьох лінійок продукції. У нас є ділянка листкового тіста, де виготовляємо близько 30 найменувань виробів - круасани, слойки, самсу, солодкі та солоні вироби. Також є ділянка по виробництву хліба і булочок”, - розповідає співвласник пекарні.

Фактично це невелика міні-пекарня, де продукцію готують одразу на місці. Випічку тут не заморожують - усе робиться вручну, з нуля.

“Дівчата приходять на роботу о п’ятій ранку і починають замішувати тісто. У нас немає заморозки - все робиться руками”, - каже Вікторія Долга дружина Євгена і співвласниця сімейного бізнесу.

Грант, кредити і власні інвестиції: як відкривали нову пекарню у Запоріжжі

Запустити нову локацію підприємцям допоміг грант від Запорізької обласної військової адміністрації. У межах програми підтримки бізнесу вони отримали 1 мільйон гривень. Втім, зізнаються власники, цієї суми виявилося недостатньо.

“Мільйон гривень - це грант, але щоб відкрити таку точку, цього дуже мало. Ми вклали ще приблизно 600–700 тисяч власних кредитних грошей. Загалом виходить близько 1 мільйона 700 тисяч треба, щоб відкрити таку точку”, - ділиться Вікторія.

Значну частину коштів довелося витратити на обладнання та енергетичну автономність пекарні. У Запоріжжі, як і в інших містах України, бізнес змушений працювати з урахуванням відключень електроенергії. Саме тому в новій пекарні одразу встановили інверторну систему.

“У нас уже був досвід на інших точках, коли без світла просто неможливо працювати. Дівчата виходили на роботу у нічну зміну. Тому тут встановили інвертор - він дає можливість працювати три-чотири години без електроенергії”, - пояснює співвласниця пекарні Вікторія Долга.

За словами Євгена Долгого, підприємці вже думають і про довгострокові рішення.

“Ми плануємо встановлювати сонячні батареї. Готовність до зими починається ще з весни. Ми розуміємо, в яких умовах живемо, тому потрібно заздалегідь готуватися до наступних зим”.

Команда, яка теж починала все спочатку

Сьогодні на новій локації працює шестеро людей - продавці та пекарі. Частину працівників підприємцям допомагає знаходити центр зайнятості. Але навіть попри це знайти фахівців непросто.

При цьому колектив у пекарні, за словами власників, сформувався особливий.

“У нас дуже класна команда, ми як велика родина. І приблизно 90% наших працівників - це внутрішньо переміщені особи. Ми самі такі, тому добре розуміємо, як це - починати все заново”, - додає Вікторія.

Низькі ціни та секретний мелітопольський пряник

Одна з головних особливостей “Родинної пекарні” - доступні ціни. Підприємці свідомо намагаються тримати їх максимально низькими. Зокрема, це вдається через легку логістику - усі точки знаходяться у Хортицькому районі, тому витрати на бензин - не такі великі.

У пекарні можна придбати булочки від 11 гривень, а хліб коштує 19-20 гривень.

“Для нас дуже важлива ціна на продукцію. Ми розуміємо, яка зараз соціальна напруга, які зарплати у людей. Тому намагаємося зробити випічку максимально доступною” - пояснює Євген.

У пекарні також є своя родзинка - це мелітопольський пряник, рецепт якого родина привезла із собою з окупованого міста.

“У нас є дуже знаменитий мелітопольський пряник. Дуже смачний, але рецептуру ми нікому не розповідаємо”, - із усмішкою каже Вікторія.

Цей виріб став символом пекарні: багато відвідувачів спеціально приходять саме за ним, намагаючись розгадати секрет його смаку.

Ще одна популярна позиція - бердянський крендель, який також нагадує про рідну для підприємців Запорізьку область.

Найбільші виклики для бізнесу з нуля

Попри успіх і розширення, підприємці зізнаються: шлях до четвертої пекарні не був простим. Найбільші виклики - фінанси, нестача кадрів.

“Є проблеми, звісно. Це і фінанси, і відсутність техніки, і кадри. Але всі ці питання ми вирішували - у тому числі за допомогою держави та обласної адміністрації. Обладнання у нас за грантові кошти”, - говорить Євген Долгих.

“Зараз дуже важко знайти людей, які хочуть працювати, особливо пекарів. З тістом треба працювати з гарним настроєм і в наших умовах, коли вночі щось стріляє, а зранку треба виходити на роботу, це дуже важкий труд”, - каже Вікторія.

За словами Євгена, відкривати бізнес у нинішніх умовах складно, але реально - якщо бути готовим постійно вчитися і працювати.

“Я 30 років у бізнесі, маю три вищі освіти і все одно постійно вчуся. Тут немає простої формули. Треба розуміти юридичну частину, практичну, знати, де шукати фінанси, як навчати людей. Це великий комплекс питань”, - пояснює підприємець.

Головну пораду тим, хто тільки планує почати власну справу, він формулює просто: “Не складати рук. Працювати і навчатися. Це основне”.

Плани на новий цех і розширення мережі

Подружжя Долгих не планує зупинятися лише на випічці. Уже найближчим часом вони хочуть розширити виробництво.

“У нас у планах відкрити заготівельний цех. Він буде поділений на три ділянки: ковбасні вироби, напівфабрикати та кондитерські вироби - зокрема кремові тістечка. Я мрію, що вже до травневих свят ми зможемо представити новий асортимент”, - говорить Євген.

Також підприємці розглядають можливість відкривати нові точки. У найближчому майбутньому - у Хортицькому районі, де вже налагоджена логістика. У перспективі ж вони не виключають розширення і в інших містах.

“Нам часто пишуть і питають, чому ми не відкриваємося в центрі міста. Але поки що будемо розвиватися тут - на Бабурці. Але я родом із Дніпра. І ми з чоловіком вже обговорювали можливість відкритися і там”, - ділиться Вікторія.

“Крок за кроком іти до своєї мети”

Попри війну, економічні труднощі та обстріли, родина мелітопольців вирішила залишитися в Україні і продовжувати працювати. Євген Долгий має чотирьох синів, один із яких нині служить у Збройних силах України.

“Я міг виїхати за кордон, бо маю трьох неповнолітніх дітей. Але ми з дружиною вирішили залишитися в Запоріжжі. Ми своє рішення не змінюємо - будемо працювати тут”, - говорить він.

Для підприємця головна формула успіху дуже проста.

“У мене є одна життєва фраза. Зранку вставати, чистити зуби, заправляти ліжко і йти на роботу. Попри що. І крок за кроком іти до своєї мети. Працювати, працювати і працювати”.

Саме так - крок за кроком - переселенці з Мелітополя будують нове життя, відкривають пекарні, створюють робочі місця і доводять, що навіть у найскладніші часи можна рухатися вперед і не здаватися.

З якими труднощами стикається бізнес у Запоріжжі

Редакції  вдалося поспілкуватися з іншими представниками бізнесу з числа переселенців, які отримали гранти для створення власної справи. Озвучені ними проблеми ідентичні: відсутність власних заощаджень і дефіцит кваліфікованих кадрів.

Максим Бондарєв - переселенець із Мелітопольського району - у свої 27 років відкрив у Запоріжжі кав’ярню «КаваЇ» у 2024 році, також за грантові кошти за державною програмою центру зайнятості. Хлопець каже, що тим, хто хоче розпочати власну справу, не варто розраховувати виключно на грант.

- Отримав 250 тисяч гривень від держави. Завдяки гранту я закупив сировину, кавову машину, зробив ремонт. Але більшу частину придбав сам - за гроші, які накопичував раніше. Власних приблизно 400 тисяч гривень уже вклав, — зізнається Максим.

Перший час власник кав’ярні працював сам. Підібрати кваліфіковані кадри у прифронтовому Запоріжжі непросто.

- Зараз у мене вже є дві помічниці. А тоді починав один. Приходив на роботу о 5-й ранку. Відкривався і чекав інтернів медінституту, які йшли на роботу. Військових пригощав кавою безкоштовно. Пам’ятаю, що в перший день роботи Запоріжжя обстріляли. Приліт був недалеко від торгової точки. Ось таким був початок бізнесу, - згадує підприємець.

Окремо про роль програми для переселенців із Мелітопольського району розповіла директорка Мелітопольської філії Запорізького обласного центру зайнятості Юлія Барсук. За її словами, грантова програма «Власна справа» від Державної служби зайнятості стала важливим інструментом підтримки для мешканців Мелітопольщини, які через війну були змушені переїхати.

“На сьогодні одним із факторів, який ускладнює початок або ведення бізнесу, є наближеність до фронту. Обстріли змушують людей виїжджати, що призводить до зниження попиту та необхідності пошуку нових працівників”.

Водночас, за її словами, переселенці готові долати ці виклики, адже грантова підтримка - це не лише фінансова допомога, а й реальна можливість відновити власну справу або розпочати нову на новому місці.

“Станом на зараз уже 21 мешканець Мелітопольського району скористався цією програмою в Запоріжжі, створивши загалом 37 нових робочих місць. Двоє підприємців уже виконали всі умови мікрогранту та мають право на повторне фінансування для масштабування своїх проєктів. Наразі жоден із них не закрив свій бізнес”, - підкреслила Юлія Барсук.

Яку допомогу може отримати бізнес у прифронтовому Запоріжжі 

У Запорізькій області в межах програми «Власна справа» вже отримано 653 гранти. Про це повідомила директорка Запорізького обласного центру зайнятості Зінаїда Бойко:

«В регіоні в рамках програми «Власна справа» вже отримано грантів на суму 212,5 мільйонів гривень. Це означає створення нових робочих місць, розвиток вітчизняного виробництва та повернення коштів державі через сплату податків. Підтримка підприємців має бути комплексною — від подання заявки на грант до ведення бізнесу після його отримання. Коли обласна адміністрація, служба зайнятості та податкова працюють поруч, вирішувати питання – значно швидше і легше».

Більше того, У Запорізькій області малий та середній бізнес має змогу отримати державну підтримку для забезпечення стабільної роботи навіть під час відключень електроенергії. За словами Зінаїди Бойко, урядом 29 січня 2026 року була прийнята програма енергопідтримки для ФОПів, яка діє з 2 лютого по 31 березня.

Програма передбачає грантову допомогу від 7,5 до 15 тисяч гривень на безповоротній основі, щоб підприємці могли забезпечити роботу своїх закладів під час відключення світла.

«Кошти можна витратити на паливо для генераторів, сонячні панелі, стабілізатори, кабелі, ремонт, монтаж та інші необхідні матеріали», — пояснила Бойко.

Отримати підтримку можуть ФОПи 2 та 3 групи оподаткування, які працюють на підконтрольній Україні території, які мають хоча б одного працівника та не мають боргів із ЄСВ. Діяльність підприємства має належати до соціально важливих сфер, серед яких:

• заклади харчування,
• аптеки,
• медкабінети,
• майстерні,
• дитячі садочки,
• центри розвитку
• та логістичні служби.

Сума гранту залежить від кількості найманих працівників: від 7,5 тисяч гривень за одного працівника до 15 тисяч гривень за шістьох і більше. Подати заявку можна через цифровий сервіс «Дія», а кошти перераховуються безпосередньо на банківський рахунок підприємця. Партнерами програми є:

• «Приватбанк»,
• «Монабанк»,
• «Аббанк»,
• «Банк Кредит Дніпро»
• та «Сенсбанк».

За словами Бойко, вже понад 30 тисяч підприємців скористалися програмою, а загальна сума нарахованої допомоги перевищує 303 мільйони гривень.

Крім того, консультації щодо програми надають усі п’ять філій Запорізької обласної служби зайнятості, а також спеціально створений офіс «Зроблено в Україні», де підприємці можуть отримати допомогу не лише з енергопідтримки, а й з інших програм, включно з кредитами на енергостійкість.

Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту "Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції", який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4Reconstruction». Зміст публікації є виключною відповідальністю редакції і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи