У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону завершилося судилище над трьома українськими підлітками з окупованого Мелітополя. Віктора Азаровського, Олега Шокола та Дениса Василика, яких викрали ще неповнолітніми, засудили до тривалих термінів ув'язнення. Ще двоє фігурантів цієї сфабрикованої справи — Данило Дахов та Павло Гримак — не дожили до «суду»: їх замучили до смерті в російських застінках.

Вирок «терористам» зі шкільної лави

Сьогодні окупаційна система остаточно закріпила статус «злочинців» за звичайними старшокласниками, чия провина полягала лише в проукраїнській позиції. Суд призначив хлопцям суворі терміни в колонії загального режиму:

• Віктор Азаровський (на момент затримання 16 років) — 8 років і 6 місяців позбавлення волі та штраф 40 000 рублів.
• Олег Шокол (на момент затримання 17 років) — 7 років і 6 місяців позбавлення волі та штраф 25 000 рублів.
• Денис Василик (на момент затримання 16 років) — 7 років позбавлення волі та штраф 25 000 рублів.

Скрін: Південний військовий суд

Сфабрикована справа «Чорного саботажу»

У грудні 2023 року підконтрольні Росії Telegram-канали поширили повідомлення про затримання трьох підлітків із Мелітополя.

Скрін пропагандистських ЗМІ, 21 грудня 2023 року

першим повідомило про затримання, посилаючись на власні джерела в місті.

Данило Дахов (праворуч) і Павло Гримак (ліворуч). Скриншот пропагандистського відео

Тоді редакція навмисно не публікувала їхні імена з міркувань безпеки. Пізніше стало відомо, що йшлося про звичайних старшокласників з окупованого Мелітополя. Їхні імена:

• Віктор Азаровський,
• Олег Шокол,
• Денис Василик,
• Данило Дахов,
• Павло Гримак.

Олег Шокол — фото з відкритих джерел

За версією окупантів, з лютого 2022 по березень 2023 року Віктор Азаровський, Олег Шокол та Денис Василик нібито створили «терористичне співтовариство». Російська пропаганда стверджує, що вони діяли в інтересах СБУ і «були прихильниками проукраїнської націоналістичної ідеології».

Окупанти звинуватили підлітків у створенні «терористичного співтовариства» в інтересах СБУ. Згідно з матеріалами справи, хлопці нібито стежили за пересуванням російських силовиків та колаборантів (зокрема, за заступником начальника окупаційного УВС та головою «Руху перших»), а також нібито заклали вибухівку на залізничних коліях.

«Також у серпні 2023 р. А. та Ш. з метою вчинення терористичного акту — заподіяння смерті військовослужбовцям ЗС РФ, знищення та пошкодження майна та озброєння військовослужбовців, здійснювали спостереження за кафе "Зурбаган". На підставі всіх вищезазначених спостережень підсудними учасниками ТЗ були вчинені замахи на вчинення терористичних актів», — пишуть окупанти у вироку суду.

Насправді «докази» будувалися виключно на зізнаннях, вибитих під тортурами в перші дні після викрадення. На пропагандистських відео хлопці зі слідами побоїв та заученим текстом «зізнавалися» у коригуванні удару по базі окупантів у ресторані «Привал мисливця». Нагадаємо, цей ресторан був знищений у грудні 2022 року ракетним ударом ЗСУ по позиціях російської армії, розміщених там на той момент.

Привал мисливця після прильоту — фото РІА Південь

Для пропагандистського відео їх змусили пройтися в кайданках уздовж колій, при цьому вимовляючи заздалегідь написаний текст:

«Приблизно в цій області ми заклали вибухівку. Це був тротиловий кубик такий. І балони переправили, як мені відомо, я їх особисто на власні очі не бачив, вони прийшли з боку підконтрольної Україні території через річку Дніпро».

 

Трагедія Данила Дахова та Павла Гримака

Насправді викрадених підлітків було п'ятеро, всі вони фігурували у пропагандистських сюжетах у цій справі у 2023 році. Однак двоє з них — Данило Дахов та Павло Гримак — до лави підсудних не дійшли.

Убиті в полоні підлітки з окупованого Мелітополя Данило Дахов (праворуч) та Павло Гримак (ліворуч). Фото Суспільне Запоріжжя

Довгий час їхня доля залишалася невідомою. Лише у вересні 2025 року на дебатах перед Генасамблеєю ООН заступниця глави МЗС України Мар'яна Беца офіційно підтвердила: підлітки були замучені до смерті в полоні.

Данило Дахов. Фото надане редакції 

Щоб приховати сліди звірств, окупанти наприкінці травня 2024 року заявили батькам, що їхні сини нібито «підірвалися на саморобному пристрої». Однак у цей час Данило та Павло вже майже рік перебували під арештом, їх знімали на відео і не випускали з катівень окупантів з моменту викрадення в серпні 2023 року.

При цьому рідним пред'явили лише сумнівні результати ДНК-експертизи, заявивши, що «останків майже не залишилося». Тіла дітей батькам не видали досі — так само як це було з убитими підлітками в Бердянську Тиграном Оганнісяном та Микитою Хангановим.

Тортури, Таганрог та «показове» відгодовування

На момент затримання Віктору та Денису було по 16 років, Олегу — 17. За словами очевидців, підлітків викрали люди в балаклавах і без розпізнавальних знаків. Це відбувалося посеред білого дня — у дворах, біля магазинів, на вулиці. Батьків не повідомили, адвокатів не допустили.

«Під'їхав білий мікроавтобус, люди в чорному — в масках, балаклавах — затягнули дитину в машину. Сусіди бачили, як це сталося. Почалися пошуки. Ніхто не розумів, що відбувається — дитина без зв'язку. Через деякий час його бачили очевидці, які розповіли мені: він був виснажений, дуже наляканий, зі слідами побоїв, синцями. Вони побачили його біля міськвідділу російської поліції в окупації», — розповіли очевидці про викрадення Віктора Азаровського.

Після цього зв'язок із підлітками перервався. Через кілька тижнів пропагандистські канали опублікували «відео зізнань», де побиті та розгублені юнаки говорили на камеру заучені фрази.

Після викрадення в Мелітополі у 2023 році підлітків, які вижили — Віктора, Олега та Дениса — незаконно вивезли до РФ. Їх утримували в СІЗО №2 Таганрога — одній із найжорстокіших в'язниць, де хлопців тримали разом із дорослими чоловіками.

«Камера там розрахована на 8 місць, а перебувало в ній 16 осіб. До дітей там застосовували жахливі тортури, – розповідає Бобровська. – У Віктора ще в школі була серйозна черепно-мозкова травма, він перебував під наглядом психіатрів, приймав препарати, які не можна просто так брати і скасовувати. Ніхто на це не звернув уваги».

Адвокати та правозахисники повідомляли про катастрофічний стан здоров'я Віктора Азаровського: через тортури та відсутність сну він перестав їсти і говорити, його шкіра покрилася кіркою.

«Віктору виповнилося 18 років прямо в СІЗО. Якось мені зателефонувала людина, яку тримали в СІЗО в Таганрозі поруч із Віктором. Він розповів, що Віктор просто лежить, дивиться в стелю, нічого не їсть, – підкреслює юристка. – Вкрай важка була ситуація», — розповіла юристка Катерина Бобровська, яка супроводжує справу.

Окупанти почали «відгодовувати» дітей лише за два тижні до візиту спецпосланця Папи Римського, щоб створити видимість гуманного поводження. Жодні звернення до лікарів не дали результату.

— Вони кажуть: «Ви все вигадуєте, ми нічого робити не будемо». Одно разу мені зателефонувала людина, яка утримувалася поруч, і сказала, що Віктор просто лежить, дивиться в стелю, не їсть. Ситуація була вкрай важкою. Тоді я написала звернення до Папи Римського Франциска. Він направив Маттео для перевірки. За два тижні до цієї перевірки дітей почали відгодовувати. Хлопці почали трохи приходити до тями, але це тривало недовго.

Бобровська розповідає, що після вторгнення Росії в Україну Віктор не виїхав з окупованих територій. Але при цьому продовжував дистанційно навчатися в українській школі, а його улюблена цитата була з «Кобзаря», збірки віршів українського поета Тараса Шевченка – «Борітеся – поборете, вам Бог помагає».

Вона стверджує, що у російських силовиків немає доказів організації підлітками з Мелітополя теракту і диверсії. Але не виключає, що зізнавальні свідчення у вчиненому злочині з них були вибиті – тортурами.

«Українських дітей визнали "терористами". Їх катували, змусили розповісти історію, якої не було, звинуватили у спробі підриву підполковника поліції Російської Федерації, закладенні вибухівки на залізничному полотні, – розповідає юристка. – Під час обшуку у них вилучили техніку – телефони, комп'ютери – і нічого не знайшли, доказів немає! Усі докази будуються тільки на свідченнях хлопців, які вони надали в перші дні після арешту, коли до них застосовувалася сила. Більше нічого у них немає! Хлопців возили на психолого-психіатричне дослідження – досі ніхто не бачив його результатів».

Підсумок розправи

Вирок ще не набрав законної сили, але надії на «правосуддя» в російському військовому суді немає. Окупанти використали дітей як інструмент пропаганди, щоб залякати молодь на захоплених територіях. Для Мелітополя ці хлопці назавжди залишаться символом опору та жертвами нелюдської системи, яка воює з беззбройними підлітками. Офіс Генерального прокурора України вже зафіксував ці факти як воєнні злочини РФ, що не мають терміну давності.