Окупаційні «суди» продовжують штампувати важкі вироки жителям Мелітополя. Цього разу 20 років колонії суворого режиму отримав місцевий айтішник Артем Краско — його звинуватили у підготовці теракту, який, по суті, так і не відбувся.

Про винесення вироку повідомили на каналі Південного окружного військового суду. Згідно з версією слідства, Краско нібито ще у жовтні 2022 року погодився співпрацювати з українською розвідкою, вступив до «терористичного співтовариства» і мав організувати підрив одного з представників окупаційної адміністрації. Йому інкримінують повний набір «терористичних» статей — від участі у співтоваристві до державної зради.

«Злочин», якого не було

Навіть з офіційної версії випливає: жодного теракту в підсумку не сталося. Сам суд прямо вказує, що «умисел не був реалізований» через затримання Краско у листопаді 2023 року.

скріншот тг-каналу окупантів

Втім, чоловіка засудили до максимального строку — 20 років колонії суворого режиму.

Фактично йдеться не про вчинений злочин, а про «наміри», підтверджені лише зізнавальними показаннями. При цьому відео «допиту» Краско російська пропаганда опублікувала лише майже через два роки після його затримання.

Хто такий Артем Краско

До цієї справи ім’я Артема Краско взагалі не фігурувало у публічному просторі. Про його затримання не повідомлялося, жодних «гучних викриттів» на той момент не було.

За інсайдерською інформацією, Краско — звичайний мелітополець, який займався ремонтом комп’ютерів та встановленням програмного забезпечення. Жодних підтверджень його причетності до підпільної діяльності раніше не з’являлося, хоча, судячи з профілю у соцмережі, чоловік мав проукраїнські погляди.

Фото Артема Краско з соцмережі

Це дає підстави припускати, що справу могли сфабрикувати, а зізнавальні показання — отримати під тиском. Подібна практика широко використовується ФСБ на окупованих територіях для демонстрації «розкритих терактів».

Невідповідності з реальними подіями

Окремо варто звернути увагу на деталі. У матеріалах справи йдеться про підготовку замаху на «заступника міністра мінбуду» у Мелітополі.

Однак реальний вибух за участю чиновника Мінбуду стався ще 12 травня 2023 року на вулиці Шмідта. Тоді саморобний вибуховий пристрій спрацював біля під’їзду житлового будинку в момент, коли чиновник виходив із будівлі. Попри заяви місцевих колаборантів про відсутність постраждалих, російські джерела згодом визнали: чиновник отримав мінно-вибухові травми та був госпіталізований.

При цьому Краско затримали лише у листопаді 2023 року — через пів року після цих подій. Як саме він може бути пов’язаний із уже здійсненим вибухом, окупаційні «слідчі» не пояснюють.

Вирок як інструмент залякування

Історія Артема Краско вкладається у типову схему: затримання без публічності → зникнення на місяці → «зізнання» на камеру → суворий вирок.

На практиці такі справи часто використовуються не для встановлення істини, а як інструмент тиску на місцеве населення. Будь-якого проукраїнськи налаштованого жителя можна оголосити «терористом» — і отримати потрібні свідчення.

Вирок Краско поки не набрав законної сили і може бути оскаржений. Однак в умовах окупації це, як правило, не змінює підсумок: долі людей вирішуються не в судах, а в кабінетах силовиків.