Майже три роки професійна журналістка з Мелітополя Ірина Левченко перебуває в російському полоні.
За останніми даними, які повідомила її рідна сестра Олена, Ірину перевели з Донецького СІЗО №1 до Криму — зараз вона утримується в СІЗО Сімферополя. Родина побоюється, що цей етап означає початок підготовки до показового судового процесу у сфабрикованій справі про «тероризм».
Випадковий кадр і роки пекла
Ірина та її чоловік Олександр були затримані 6 травня 2023 року прямо на вулиці окупованого Мелітополя. Подружжя-пенсіонери свідомо залишалися в рідному місті, не ведучи публічної діяльності. Однак, як пізніше стало відомо від Олександра, Ірину зупинили військові, коли вона намагалася сфотографувати щось на вулиці — вона не могла не документувати реальність, в якій опинилося її місто.
- Затримання: Після перевірки телефонів пару розлучили.
- Мелітопольські катівні: Перші тижні сім'я не знала, чи вони живі. Пізніше прийшла записка: «звинувачують у тероризмі, чекаємо суду».
- Доля чоловіка: Олександра звільнили тільки в серпні 2024 року, через 16 місяців ув'язнення. Йому видали абсурдну довідку про «арешт на 21 добу за порушення комендантської години», хоча людину утримували більше року. Паспорт і особисті речі йому так і не повернули.
Писала не зведення, а долі
Ірина Левченко — ветеран української журналістики з 40-річним стажем, член НСЖУ. Вона працювала в газетах «Моторобудівник», «Новий день», була кореспондентом всеукраїнських видань. За свою роботу в кризових ситуаціях Ірина була нагороджена медаллю ДСНС України.
«Вона завжди писала про людей. Не сухі цифри, а характери, мотиви, долі. Ірина описувала Мелітополь таким, яким він був насправді — живим і справжнім», — згадує її сестра Олена.
Саме ця здатність бачити і фіксувати правду стала причиною репресій. Окупанти побачили загрозу в пенсіонерці, яка просто не вміла закривати очі на те, що відбувається.
Етап до Криму: новий виток репресій
Довгий час Ірину утримували в Донецьку, але тепер її перевезли до Сімферополя. Як повідомляє Об'єднання родичів політв'язнів Кремля, офіційних звинувачень досі не висунуто, а призначений окупантами адвокат бездіяльний. Зв'язок із журналісткою підтримується лише через рідкісні рукописні записки, які передають волонтери.
Родина Ірини пройшла всі можливі інстанції: Координаційний штаб, Червоний Хрест, Національне інформаційне бюро. Однак Росія продовжує утримувати Ірину Левченко без суду і слідства, намагаючись надати політичному викраденню вигляд «правосуддя».
РІА Південь закликає міжнародне співтовариство посилити тиск на РФ для негайного звільнення Ірини Левченко. Документування реальності — не тероризм, а професійний обов'язок, за який Ірина платить своєю свободою вже кілька років.
