Повернутися з фронту – це виклик. Повернутися, коли твій дім в окупованому Мелітополі – подвійне випробування. У Запоріжжі реабілітаційний простір «Блокпост» став для ветеранів місцем, де допомагають не лише з юридичними документами чи фізичними травмами, а й повертають відчуття «своєї спільноти».

Для ветеранів з Мелітополя повернення з фронту чи полону в статус ВПО – це подвійний виклик. За останніми даними Мінветеранів, про які пише РБК-Україна, на грудень 2025 року в Україні вже налічується близько 1,5 млн ветеранів та ветеранок. Це втричі більше, ніж до повномасштабного вторгнення.

При цьому, згідно з дослідженням соціологічної групи «Рейтинг» на замовлення Мінветеранів, саме ветерани з прифронтових регіонів найчастіше заявляють про гостру потребу у житлі (26% від усіх опитаних), адже їхні домівки або зруйновані, або знаходяться під окупацією.

Окрім реабілітації, ветерани-ВПО змушені будувати життя з нуля на новому місці. Центр «Блокпост» фокусується на тому, щоб цей шлях ветеран проходив не сам, а разом із родиною та побратимами-земляками.

Історія мелітопольця Олексія: полон, зламаний хребет і пошук «своїх»

Мелітополець Олексій – ветеран АТО з 59-ї бригади імені Якова Гандзюка. Його шлях до «Блокпоста» почався з важких випробувань: у 2022 році він, вже будучи на пенсії після служби, потрапив у російський полон. Будучи цивільним полоненим, Олексій перебував у тюрмах Донецької області та Росії. 

 Після обміну та тривалого лікування чоловік зіштовхнувся з реальністю, де все майно залишилося в окупації.

«Основна проблема – це житло. Да, здоров'я теж і психологічно важко. Їздив кілька разів на психологічну реабілітацію, але основна (авт. проблема) – це житло. Там залишилось все. Житло, робота, бізнес, танспорт – ну, все», – розповідає Олексій.

Його слова підтверджують загальноукраїнську тенденцію: у 2025 році ветерани оцінили рівень забезпечення житлом найнижче – лише на 2,6 бала з 5. Це одна з найбільш «просідаючих» сфер державної підтримки. Про це йдеться у згаданому раніше дослідженні "Портрет ветерана 2025" від групи "Рейтинг" на замовлення Мінветеранів.

Дослідження проводилось у вересні–грудні 2025 року. Опитування охопило всі підконтрольні регіони України та проводилося у два етапи: особисті інтерв’ю з 240 ветеранами та телефонні опитування 1000 респондентів цивільного населення. 

Ветеран Олексій з Мелітопольщини у коментарі свідчить: фізичні травми теж давалися взнаки. Внаслідок катувань у чоловіка були зламані два хребці. У центрі «Блокпост» він отримав фахову допомогу реабілітолога.

«Два хребця зламані. І в мене була пробита спина, і вже затягло до того, що мене перекосило. І от пані Ірина, реабілітолог "Блокпосту", вдома зі мною возилася. Ну, врешті-решт я так трошки вичухався», – ділиться ветеран.

Проте найважливішим для Олексія стала атмосфера. У центрі він зустрів земляків, з якими знайомий ще з 2015 року. Для нього «Блокпост» – це не просто установа, а місце, куди можна заїхати за дефіцитним сьогодні дружнім спілкуванням.

Комплексна допомога: від спортзалу до адвоката

Керівник центру Владислав Мороко пояснює: «Блокпост» будувався за принципом мультифункціональної команди. Тут розуміють, що ветеран не хоче ходити різними кабінетами по всьому місту.

«Головним завданням «Блокпосту» було створити діючу систему надання соціальних послуг ветеранам і членам їх родин. Коли ветеран або член родини приходить з однією проблемою, то тут в одному місці він може вирішити всі інші», – зазначає Владислав Мороко.

Згідно з дослідження "Портрет ветерана 2025", запити ветеранів розподіляються так: 50% потребують матеріальної допомоги, 43% — медичної, 28% — психологічної та 22% — юридичної. Суттєво менше, але потребують також: освітню та інформаційну підтримку. І лише 10% не потребують жодної.

Що доступно у центрі:

• Психологічна допомога: три фахівці для дорослих та окремий психолог для дітей.

• Юридичний супровід: допомога в отриманні житла від держави, оформленні документів та подоланні бюрократії.

• Фізична реабілітація: професійний спортзал, тренер та фізіотерапевт.

• Реінтеграція: допомога у пошуку роботи, навчанні чи відкритті власної справи.

Проконсультуватись або записатись на консультацію можна за загальним номером центру: 097 105 45 22, або електронною поштою: [email protected].

Літо в «Етноселі»: соціалізація через родину

Влітку 2025 року «Блокпост» спільно з Мелітопольською громадою та за підтримки ПРООН реалізував проєкт «Соціалізація і відновлення ветерана через родину». Програма включала виїзні ретрити в «Етносело» у Запорізькій області. У проєкті взяла участь 21 родина мелітопольців.

Як зазначає психолог "Блокпосту" Ірина Талько, ціль ретриту була помістити ветеранів та їхні родини у комфортну для них обстановку: природа, відпочинок, інтегруючі активності. Та з залученням фахівців допомагти налагодити спілкування у родинах та між ветеранами, екологічно виходити з конфліктів, які виникають.

«Вони там знаходились постійно 7 днів. І ми бачили, що перші дні три було все ідеально: ніхто нічого не казав. А потім все ж були певні конфлікти і питання. І ми були там поруч, і одразу їх вирішували.

І бачимо, що коли закінчився заїзд, вони зрозуміли, що є ресурс, такий як підтримка близьких. Що можна звернутися за допомогою до громади, до таких же, військових-ветеранів, як і вони. Що, в принципі, їх проблеми дуже схожі».

Це пряма відповідь на ризики, виявлені соціологами: 71% ветеранів очікують виникнення конфліктів у сім’ї після повернення, а 85% – відчувають психоемоційну нестабільність.

Однією з учасниць була мелітопольчанка Олена (ім’я змінено у цілях безпеки), дружина ветерана 110 бригади ТРО. Вона згадує, що для людей старшого віку цей досвід став можливістю «переключитися».

«Було дуже приємно поспілкуватись і з побратимами свого чоловіка, і з їх дружинами. Бо більшість з нас розкидала по всій Україні. В програмі дуже добре працював психолог і реабілітолог. Ми усі були там 50+. Я думаю, їм було цікаво подивитись, як можна працювати з людьми старшого віку, щоб вони трохи розвеселилися і підзабули, що ми живемо в такі тяжкі часи», – розповідає Олена.

Для мелітопольців такі зустрічі стають терапевтичними, адже вони дозволяють згадати спільне минуле і знайти сили для майбутнього.

«Ми там починаємо згадувати і про дім, де хто був, хто що бачив, хто там чим займався до війни. І переноситься це вже на теперішній час, і якось воно легше переживається все», – додає жінка.

А що далі?

Керівник центру наголошує, що вони продовжують супроводжувати родини з Мелітополя навіть після завершення літньої програми. 

Оскільки мелітопольці наразі розсіяні по всій країні, центр співпрацює з міською виконавчою владою, щоб надавати послуги незалежно від місця проживання родини.

«Ми знімаємо навантаження, прибираючи ті залишки величезної бюрократичної машини, яка дратує ветерана. Він зробив все можливе для того, щоб держава Україна існувала, відповідно, і бажає отримати від держави все для того, щоб далі жити так, як він хоче жити», – розповідає Владислав Мороко.

У планах реабілітаційного простору «Блокпост»: створення медіаплатформи, адвокація прав ветеранів на всеукраїнському та міжнародному рівнях і створення прикладу для відкриття таких реабілітаційний центрів по усій Україні.

«Через півтора року ми плануємо проводити всеукраїнську, всеєвропейську конференцію, на якій поділимося досвідом – на яку привеземо донорів. Ми будемо ділитися досвідом щодо створення подібних центрів на всеукраїнському рівні».

За словами керівника центру Владислава Мороко, організація виконує роль «криголама», прокладаючи шлях для нових стандартів допомоги ветеранам та їхнім родинам.

Цікаво, що відповідно до аналітики, довіра ветеранів до програм неурядових організацій (ГО та фондів) вища за державні: 51% ветеранів вважають державні програми ефективними. Тоді як програмам неурядових організацій довіряють 75% опитаних.

Також на думку опитаних ветеранів, рівень виконання державою своїх зобов’язань перед ними — 43%. Натомість, 21% вважає, що держава зовсім не виконує своїх зобов’язань, а 34% — скоріше не виконує. Частіше негативну відповідь у цьому питанні давали опитані з прифронтових регіонів, старші опитані (46+ років)

Як функціонує фізичний центр у Запоріжжі

Журналісти РІА Південь навідались до реабілітаційному центру “Блокпост” у Запоріжжі та поспілкувались з його фахівцями. Це просторе приміщення з трьома окремими спортивними залами, кабінетами психологів, юристів і простори для дітей та підлітків родин ветеранів. Усе необхідне для ветерана та його родини – тут у одному місці.

Психолог центру Людмила Свірідова розповідає, що кожна історія звернення – унікальна, але часто ветерани приходять із відчуттям «застрягання» на війні. Вони прагнуть вберегти рідних від свого болю, чим мимоволі створюють прірву у стосунках.

«Був випадок, коли звернувся військовий: „Я, начебто, вже списаний, а в голові, в душі я ще на війні. В мене агресія постійна. Я не розумію, що хоче від мене дружина“. Підліток в нього, 17 років, майже не розмовляє з ним. 

Такі слова чути, що „я вам дякую, бо я виговорився, бо я не знаю, кому це казати. Я не хочу казати рідним, я не хочу їх травмувати“. Речі дійсно бувають дуже тяжкі… Через арт-терапію він показав всю свою біль. Спочатку малюнки були чорними», – ділиться Людмила Свірідова.

Одним із символів кабінету психолога став малюнок на стіні – дивовижне переплетення лісу та птахів у формі знаку інь-ян. Це результат роботи молодої військовослужбовиці, яка звернулася у стані глибокої депресії та тривоги. 

На консультаціях вона була закрита та неговірка. Тож психологиня Людмила запропонувала “розмову через малюнок”.

Через цей макет дівчина змогла висловити потребу у втраченій рівновазі: вона переживала втрату матері та кризу в особистому житті. За два з половиною місяці терапії спільно з психіатром стан дівчини стабілізувався. 

Людмила продовжує підтримувати зв’язок з ветеранами і після закінчення терапії. Саме так дізналась щасливі новини: військовослужбовиця виходить заміж.

Важливою частиною роботи є відновлення зв’язку між батьками та дітьми. Психологиня згадує, як влаштувала діалог-інтерактив для того самого ветерана та його сина:

«Ми провели спільну консультацію – батько та син ставили один одному питання, а я була у ролі “рефері”. Дуже класно, коли вони в кінці встали, обнялись, і батько каже: „Ти чого мені не казав?“, а він каже: „А я думав, що тобі це нецікаво“. Розумієте, оці моменти, навіть оці краплиночки, воно дуже-дуже їх об'єднує».

У реабілітаційному центрі також діють: дитячий простір «Алярмик» для дітей 4–9 років та підлітковий хаб «Мистецька зброя України» для підлітків 10–17 років. Там для дітей проводять творчі заняття, майстер-класи від блогерів та надають психологічну підтримку.

Юридична підтримка: розлучення, аліменти та житло для ВПО

Юридична служба центру, яку очолює кандидат наук Дмитро Луц, працює з «цивільною» стороною життя військових. За його словами, ветеран – це насамперед громадянин, у якого накопичується безліч побутових та правових проблем.

Попри те, що 69% ветеранів серед опитаних уже користуються субсидіями на комунальні послуги, багато хто залишається незадоволеним системою грошових виплат (21%).

 

Особливо гостро стоїть питання для мелітопольців, які є внутрішньо переміщеними особами. Для них актуальні програми забезпечення житлом та регіональні виплати. Проте лідерами запитів, за словами юриста Дмитра Луца, залишаються сімейні справи.

«Більшість питань на сьогоднішній момент – шлюбно-сімейного плану: аліменти, розлучень дуже багато, побачення з дитиною. Військові – це в першу чергу люди, громадяни. 

Вирішую і функціональні проблеми: як податись туди, які документи треба тут. Багато питань щодо регіональних програм, зокрема щодо житла», – пояснює Дмитро Луц.

Фізичне відновлення: робот-рукавиця та спортивні зали

Згідно аналітики, 74% ветеранів зазначають труднощі з отриманням якісної медичної допомоги у загальній системі. У центрі «Блокпост» є окремий курс фізичної реабілітації.

Спортивна зона тут розділена на три окремі зали: вільні ваги, кардіо-зона та зал із тренажерами. Це зроблено для того, щоб ветерани не почувалися затиснутими у натовпі. Фізичний реабілітолог Ірина Горбець та тренер Дмитро Білов працюють у тандемі.

За час роботи через їхні руки пройшло понад 250 людей, а загальна кількість відвідувань спортзалу перевищила 1600. Фахівці працюють із важкими наслідками поранень, використовуючи сучасне обладнання.

«Є у нас робот-перчатка, яка заставляє працювати пальці рук, якщо це неврологія або постінсульт. Заставляємо працювати цією перчаткою пальці, бо вони їх не відчувають. 

Крізь мої руки, як масажиста, пройшло сотні військовослужбовців. Проблеми в основному – це спини після великого навантаження: бронежилети, каски», – каже Ірина Горбець.

Тренер Дмитро Білов додає, що іноді трапляються справжні дива, які є результатом впертої праці:

«Були декілька важких випадків, мабуть, з десяток. Найважча була людина, яка після коми відновлювалася. Ми її відновили, і вона через десь півтора місяця почала підтягуватися зі мною на турніку – це було щось нереальне».

Дмитро Білов переконує: з ветеранами працюють у всіх випадках. Проводять індивідуальні тренування та консультації щодо харчування. Відновлюють після важких поранень. Але якщо людина хоче, вона може просто самостійно ходити у спортивний зал.

Важливо, що: усі послуги безоплатні! А сам простір інклюзивний. Є перекладач жестової мови.

«Блокпост» запрошує всіх ветеранів з Мелітополя, району та інших громад прийти до центру у Запоріжжі. Тут допоможуть не лише зміцнити тіло, а й знайти ту саму рівновагу «інь-ян», якої так бракує під час війни.

Загальний телефон: 097 105 45 22,  [email protected];

Сторінка у соцмережі Facebook: за посиланням.

Гаряча юридична лінія: 050 054 23 72 (консультації щодо виплат, ВЛК, житлових питань та сімейного права).

Гаряча психологічна лінія: 050 054 24 16 (підтримка у кризових станах, робота з травмами та посттравматичним стресом).