Кожна дитина має зростати у родині – відчувати любов, турботу та прийняття. Саме сім’я дарує дітям опору, захист і впевненість, адже тут формується її особистість і майбутнє. Найбільшої уваги та захисту з боку держави та дорослих потребують діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
Діти, які залишилися без піклування рідних батьків, чекають на любляче серце дорослих, яке захистить їх та обігріє. Це можливість для дитини зростати у безпечному сімейному середовищі, де про неї дбають, захищають її інтереси та допомагають повноцінно розвивати свій потенціал.
В Україні існують декілька способів запропонувати свою родину дитині, яка залишилася без батьківського піклування – усиновлення, встановлення опіки/піклування, передача до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу. Мета єдина – дати можливість дитині рости та розвиватися у сімейному колі. Але між формами влаштування дітей у сім’ї є певні відмінності.
Усиновлення– це прийняття у свою сім’ю дитини на правах рідної на підставі рішення суду. Дитина позбавляється статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлювачі стають повноправними батьками дитини. Державна соціальна підтримка рівнозначна як при народженні дитини.
Встановлення опіки/піклування – опікун/піклувальник (переважно з числа родичів, хрещених) приймає до родини дитину, стає її законним представником. Дитина зберігає статус дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування, та може перебувати під піклуванням до повноліття.
Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей. Прийомні діти зберігають статус дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування, та право бути усиновленими. У прийомній родині діти можуть перебувати до повноліття або до завершення навчання, але не більш ніж до досягнення 23-річного віку. Прийомні батьки є законними представниками дитини.
Дитячий будинок сімейного типу – це сім’я, яка бере на виховання та для спільного проживання від п’яти до десяти дітей. Діти-вихованці зберігають статус дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування, та право бути усиновленими. Загальна кількість дітей, включаючи рідних, у такій сім’ї не може перевищувати десяти осіб. У дитячому будинку сімейного типу діти можуть перебувати до повноліття або до завершення навчання, але не більш ніж до досягнення 23-річного віку. Батьки-вихователі є законними представниками дитини
Державою передбачена соціальна підтримка родин з дітьми, а саме виплата допомоги у розмірі 2,5 прожиткових мінімумів (3,5 для дітей з інвалідністю) на кожну дитину під опікою, піклуванням, прийомну дитину, дитину-вихованця.
У прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу передбачено грошове забезпечення одному з прийомних батьків та батьків-вихователів у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну дитину, яка влаштована до родини. З 01.01.2026 виплати збільшуються, а саме за першу дитину базова ставка – 2,5 прожиткових мінімуми, за кожну наступну дитину – 1,5 прожиткових мінімуми, за кожну дитину з інвалідністю – 2 прожиткових мінімуми, за кожну дитину з інвалідністю підгрупи А – 3,5 прожиткових мінімуми.
Для дитячих будинків сімейного типу передбачено право на забезпечення службовою квартирою або житловим будинком для функціонування ДБСТ.
На первинному обліку в службі у справах дітей Мелітопольської міської ради перебуває 177 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з них 152 дитини проживають у родинах. Водночас 25 дітей проживають у закладах та потребують влаштування до сімей, чекають на люблячих та турботливих дорослих.
Заходами міської програми «Особлива підтримка дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які залишилися без батьківського піклування під час війни» передбачено надання грошової допомоги при влаштуванні дитини, яка перебуває в закладі, до родини опікуна, піклувальника, прийомної родини або дитячого будинку сімейного типу.
Дитинство не можна відкласти «на потім». Воно відбувається тут і зараз – навіть під час війни. Сім’я потрібна кожному, вона – це місце сили. Це про людей, до яких можна притулитися, коли страшно. Які тримають за руку, коли складно. Родина вчить бути собою, приймати, відповідати на життєві виклики, просто бути поруч. Є багато шляхів – але всі вони дають дитині головне: відчуття безпеки й турботи.
З питання влаштування дітей до сімейних форм виховання звертайтеся до служби у справах дітей Мелітопольської міської ради:
м. Запоріжжя,
просп. Соборний, 143/ вул. Новицького Якова, 7,
т. 066 876 40 12
e-mail: [email protected]
