25-річний Микола з Мелітополя в мирний час працював барбером. Однак війна змінила його життя. Сьогодні він - пілот роти ударних комплексів 128-ї бригади територіальної оборони «Дике поле».

Незважаючи на службу, Микола продовжує займатися улюбленою справою - після бойових виїздів він стриже своїх побратимів, допомагаючи їм відчути себе комфортніше в суворих умовах фронту.

Окупація і рішення піти на війну

У перші дні повномасштабного вторгнення Микола перебував у Мелітополі, де зіткнувся з початком окупації.

«Я спав, коли мама подзвонила: «Війна почалася». Я не повірив, скинув слухавку. Потім почув вибух. Відкрив TikTok і Instagram - стало зрозуміло, що щось відбувається. Через кілька годин у місто зайшли російські військові», - згадує він у сюжеті “Суспільне Дніпро”.

 

Зв'язок та інтернет у Мелітополі швидко замінили російськими операторами, ціни на продукти злетіли, а клієнтів у барбершопі стало зовсім мало. Тоді Микола вирішив покинути окуповану територію. Батьки Миколи залишилися в Мелітополі. Вони досі не знають, що син став військовим.

«Я розумів, що рано чи пізно піду на війну. Краще йти зараз, поки поруч є досвідчені хлопці, які допоможуть, аніж потім опинитися з тими, кого швидко мобілізували і не встигли навчити», - каже Микола.

 

Шлях до професії пілота

Сьогодні Микола керує ударними комплексами. Він зізнається, що перші вильоти далися йому нелегко: «На першому польоті хлопці сказали:

«Не залетиш у ціль - прострелимо коліно». Але підтримка побратимів дуже допомогла. Коли я хвилювався, вони спокійно пояснювали: «Все добре, ти впораєшся». Завдяки цьому я швидко освоївся», - ділиться він.

 

Барбер на фронті

Незважаючи на службу, Микола не забув про свою професію. Після бойових завдань він стриже побратимів, щоб відволіктися від фронтової рутини:

«Коли я починаю стригти, у мене в голові щось вимикається. Я забуваю, де перебуваю і що відбувається навколо. Ну і хлопці задоволені - їм це теж потрібно», - розповідає барбер-пілот.

 

Чому не хоче повертатися до Мелітополя

Хоча Микола сумує за домівкою, він не планує повертатися в окупований Мелітополь, поки місто перебуває під контролем російських окупантів:

«Там багато людей, які стали на бік Росії і яких це влаштовує. Звичайно, є ті, хто підтримує Україну, але вони змушені приховувати свої погляди. Повертатися в таку атмосферу я не хочу», - каже він.

Микола продовжує боротися за визволення рідної землі, поєднуючи службу та допомогу побратимам через своє ремесло.