Ірина Левченко. Фото із соцмережі
Громадська рада при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова закликала негайно включити мелітопольську журналістку Ірину Левченко до списків на обмін і домагатися її звільнення з російської неволі. До відкритого звернення пропонують долучитися українським і міжнародним медіаорганізаціям.
Заклик пролунав напередодні особливої дати: завтра, 16 вересня, Ірині Левченко виповниться 65 років. День народження вона зустріне за ґратами — через понад три роки після викрадення в окупованому Мелітополі та менш ніж через два тижні після винесеного їй 15-річного вироку.
Вимагають включити Ірину Левченко до обмінних списків
Автори звернення називають вирок окупаційного суду кричущим прикладом переслідування Росією українських журналістів і наполягають, що єдиним справедливим виходом має стати звільнення Ірини Левченко та її повернення в Україну.
Органи державної влади України закликають невідкладно включити журналістку до списків на обмін з урахуванням тривалості її незаконного ув’язнення, віку та стану здоров’я.
Звернення також адресоване міжнародним організаціям і партнерам України. Їх закликають публічно засудити вирок, вимагати від Росії звільнення Левченко та порушити це питання на майданчиках ООН, Ради Європи та ОБСЄ.
Українським і міжнародним ЗМІ, журналістським спілкам та громадським організаціям пропонують долучитися до відкритого звернення як співпідписантам.
Понад три роки російської неволі
Ірина Левченко — відома мелітопольська журналістка з понад 40-річним стажем. Вона працювала в газеті «Новий день», обласному виданні «Індустріальне Запоріжжя», була власною кореспонденткою всеукраїнських видань «Факти і коментарі» та «Телеграф». У 2017 році Національна спілка журналістів України визнала її «Журналістом року».
На момент повномасштабного вторгнення Левченко вже перебувала на пенсії та відійшла від активної журналістської роботи. 6 травня 2023 року російські силовики викрали Ірину та її чоловіка Олександра просто на вулиці в Мелітополі.
Олександра згодом звільнили, а Ірина залишилася в російській системі ув’язнення. Тривалий час рідні практично нічого не знали про її місцеперебування. Журналістку перевозили між СІЗО на окупованій території та в Росії. У червні 2026 року Ірину Левченко етапували із Сімферопольського СІЗО до Краснодара.
15 років за звинуваченням у «шпигунстві»
На початку вересня окупаційний «Запорізький обласний суд» засудив Ірину Левченко до 15 років позбавлення волі за російською статтею про «шпигунство».
Попри роки ув’язнення, за словами сестри Ірини Олени Руденко, журналістка не втратила притаманного їй оптимізму і сама підтримує інших жінок, які перебувають разом із нею за ґратами.
ФСБ стверджує, що після окупації Мелітополя журналістка нібито передавала українській стороні відомості про розташування російських адміністративних і силових структур, їхніх співробітників, а також маршрути пересування військ, техніки та озброєння.
Сама справа тривалий час залишалася закритою навіть для родини. Під час оголошення вироку Ірина Левченко трималася спокійно і зустріла рішення суду з усмішкою.
Нещодавно сама Левченко вперше докладно розповіла в російському суді про те, через що їй довелося пройти після викрадення. Вона дала свідчення про таємну в’язницю в Мелітополі, побиття ув’язнених і катування електричним струмом. Там само вона зустрічалася з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка згодом загинула в російському полоні.
Для родини 15-річний термін фактично означає загрозу життю журналістки. Завтра Ірині Левченко виповниться 65 років, її здоров’я за роки ув’язнення серйозно погіршилося, а доступ до повноцінної медичної допомоги в неволі обмежений. Рідні досі не мають достовірної інформації про те, де вона відбуватиме призначений термін і чи буде подано апеляцію.
