Павло Кішинець, скріншот із відео пропагандистів
У Ленінському районному суді Ростова-на-Дону винесли черговий вирок 34-річному жителю села Костянтинівка Мелітопольського району Павлу Кишинцю.
За сукупністю звинувачень в «участі та фінансуванні» сфабрикованої справи «Правого сектору» викраденого українця засудили до 4 років і 10 місяців колонії загального режиму.
За даними російського опозиційного видання Медіазона, судові розгляди проходили у два етапи: у травні 2025 року Кишинця засудили до 4 років за «участь в екстремістській організації», а згодом, у серпні 2025 року, апеляційний суд скоротив цей термін лише на два місяці. У березні 2026 року окупаційна Феміда додала покарання за статтею про «фінансування», сформулювавши остаточний вирок.
Рік у підвалах і «копання окопів у ДНР»
Головним цинізмом судового процесу стала відмова суддів зарахувати до терміну відбування покарання реальний час утримання Кишинця під вартою. Окупанти офіційно оформили його затримання лише у березні 2023 року. Однак насправді жителі Костянтинівки ще влітку 2022 року бачили, як російські військові на кількох автомобілях штурмували будинок Павла, вибивши ворота.
Сам Кишинець на засіданні підтвердив, що його викрали просто на вулиці Мелітополя ще 25 квітня 2022 року. І лише через 2,5 року окупанти порушили кримінальну справу за фейковим приводом — «викрадення» Катерини Уманець у 2014 році.
Нагадаємо, Уманець очолювала окупаційну адміністрацію Кирилівки та осередок ЛДПР на ТОТ Запорізької області, а потім опинилася за ґратами за звинуваченням у «привласненні» 4 мільйонів рублів. Перебуваючи під слідством, Уманець у липні 2025 року підписала контракт із підрозділом «Барс Курськ» (у санітарну роту — авт.), у результаті чого кримінальну справу щодо неї припинили.
Історія перебування Павла Кишинця в неволі розкриває реальні методи роботи російських спецслужб:
Квітень — вересень 2022 року: утримувався в невідомому місці під охороною військової поліції.
Вересень 2022 року: переведений до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) Мелітополя.
Січень 2023 року: вивезений окупантами на примусові роботи — «копати окопи в ДНР».
Березень 2023 року: доставлений до Таганрога, де його перебування нарешті офіційно оформили.
Серпень 2024 року: офіційно порушено першу кримінальну справу.
Помста гауляйтерки та вибиті під тортурами «зізнання»
У поле зору спецслужб РФ Павло потрапив із перших днів окупації. У березні 2022 року в мережу злили кадри побиття активіста «руської весни» Максима Чорного та допиту колаборантки Катерини Уманець (екс-гауляйтерки Кирилівки), зняті ще у 2014 році. Ці записи нібито знайшли в телефоні Кишинця, хоча сам він до викрадення Уманець стосунку не мав і лише підтверджував, що бачив її в підвалі 8 років тому.
Отримавши владні повноваження, Уманець вирішила покарати своїх кривдників. Уже в жовтні 2022 року пропагандистські ЗМІ оприлюднили відеоролик, на якому Кишинець «зізнається» у підготовці «заворушень» за завданням СБУ і «здає співучасників», зокрема й громадянина РФ із Дагестану Абакара Ісаєва, який до повномасштабного вторгнення жив у Мелітополі.
Пізніше з'ясувалося, що з чоловіка вибили ці свідчення за допомогою жорстоких тортур і шантажу — силовики погрожували викрасти його чотирирічного сина.
У вересні 2024 року Росфінмоніторинг вніс Павла Кишинця до списку «терористів та екстремістів».
Скрін тематичного чату
Попри те, що адвокати просили про поблажливість, вказуючи на наявність у Павла малолітньої дитини, літньої матері та бабусі, російський суд проігнорував як сімейні обставини, так і факт незаконного позбавлення волі, що тривало майже цілий рік.
