На початку року голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров поставив перед собою амбітну мету – звільнення одного з населених пунктів Запорізької області.
Якого саме – неважко здогадатися, адже Федоров родом із тимчасово окупованого Мелітополя. І сьогодні, за його словами, ця мета залишається однією з головних.
— Мій дім у мене забрали. Найбільше, за чим я сумую на окупованій території, – це за батьківським будинком. Ми переїхали туди, коли я був у першому класі. Батько сам його будував. Ми переїхали туди, коли там ще ремонту не було, ми поступово його робили. Вже потім їздив до батьків у суботу чи неділю, на обід до мами. Є вираз «батьківська хата». Ось це воно. Це найбільше, за чим я сумую.
Федоров наголошує, що бажання повернутися додому є для нього й особистою мотивацією залишатися на державній службі.
— Тож я точно людина, у якої забрали дім, і точно свій дім маю повернути. Це одна з найголовніших причин, чому я сьогодні на державній службі. Це правда. Я хочу повернути свій дім, – розповів Іван Федоров в інтерв’ю «Укрінформу».
Нагадаємо, Іван Федоров на початку окупації міста не покинув територію. 11 березня російські військові арештували його. ФСБшники вимагали, щоб він підписав документ про добровільну передачу влади колаборантці Галині Данильченко в обмін на свободу. Окупанти утримували його 5 днів, а потім обміняли на 9 солдат строкової служби. Про це повідомила прессекретарка керівника Офісу президента Дарія Зарівна.
— Мера Мелітополя Івана Федорова звільнили з російського полону. В обмін на нього Росія отримала дев’ятьох своїх полонених військових 2002-2003 років народження. Це фактично діти. Строковики, яких, за словами Міноборони РФ, в Україні немає, – йдеться у повідомленні прессекретарки керівника Офісу президента.
