Більшість дітей, які перебувають на обліку служби у справах дітей Мелітопольської міської ради, сьогодні виховуються в родинах – опікунів, прийомних або дитячих будинках сімейного типу.
Але 19 дітей, евакуйованих із закладів Запорізької області на початок повномасштабної війни, досі чекають на сім'ю.
Як просувається пошук родин для мелітопольських дітей, яку підтримку отримують прийомні сім'ї, і який покроковий алгоритм евакуації для тих, хто ще ухвалює рішення про виїзд з окупації, читайте в матеріалі.
14 дітей знайшли родини за два роки
Начальниця служби у справах дітей Мелітопольської міської ради Ольга Прокопенко розповіла, що за два з половиною роки 14 дітей знайшли свої родини, а шестеро з них навіть отримали статус усиновлених – тобто рідних дітей. Це стало можливим, зокрема, завдяки співпраці зі службами інших громад.
«Ми вдячні, по-перше, тим дорослим, які змогли відкрити своє серце і створити родину, і тим колегам, які відгукнулися і долучилися до такої співпраці», – каже пані Ольга.
Дев'ятеро дітей, які перебували в закладах на момент вторгнення, обрали навчання в закладах професійно-технічної освіти – переважно це підлітки 16-17 років, які зараз проживають у гуртожитках і опановують професію. Цього року до них приєднається ще одна дитина: з 1 вересня вона теж стане першокурсницею закладу профтехосвіти.
«У нас залишається 19 дітей, які перебувають у притулках, центрах реабілітації, школах-інтернатах – і ці діти потребують влаштування в сім'ю», – розповідає Ольга Прокопенко.
Частина закладів, де перебувають мелітопольські діти, досі евакуйована, інші вже працюють на території України. Цього місяця ще одна дівчинка залишить заклад і буде передана до родини опікуна – рішення про опіку вже ухвалене.
Чому підліткам і братам-сестрам складніше знайти родину
За словами Ольги Прокопенко, найбільше труднощів виникає з влаштуванням підлітків, адже більшість кандидатів у прийомні батьки прагнуть взяти на виховання малечу. Водночас для переходу в нову родину обов’язковою є згода самої дитини. Протягом року отримано відмови від 2 дітей на влаштування до родин опікунів.
«Але родина потрібна всім, і тим більше підліткам – навіть тоді, коли вони цього самі не визнають», – пояснює чиновниця.
Окрему складність становлять діти з родинних груп – здебільшого це ті, хто має брата чи сестру. За законом розділяти їх не можна, окрім виняткових випадків за станом здоров'я.
«У наших дітей таких підстав немає, і вони мають бути влаштовані разом. Це ускладнює пошук родини, бо треба прийняти в сім'ю двох або трьох дітей одночасно – і здебільшого це можливо лише для прийомних сімей або дитячих будинків сімейного типу. Так само на обліку є діти з інвалідністю, що теж ускладнює пошук родини. Але вже видане направлення на знайомство щодо однієї дівчинки, і ми сподіваємось, що незабаром одна дитина отримає родину. Ця процедура знайомства має завершитися заявою про влаштування дитини в сім'ю – і побоювання дорослих щодо стану здоров'я дитини не стануть цьому на заваді», – розповідає Ольга Прокопенко.
Родина з Мелітопольщини, яка виховала 21 дитину
Показовий приклад – родина Малєєвих із Мелітопольського району. Вони виховують в свой сім’ї чотирьох дітей позбавлених батьківського піклування з Мелітополя.
Всього ж дитячий будинок сімейного типу виховав 21 дитину, а нині родина має десятьох онуків. У травні 2022 року Малєєви евакуювалися з окупації, залишивши будинок площею 400 кв. м та сад із 200 деревами.
14 травня за сприяння Запорізької ОВА родина виїхала до Німеччини. Увесь багаж умістився в одну валізу. У Швебіш-Гмюнді сім'я отримала триповерховий будинок, а діти пішли до місцевих шкіл.
Восени 2025 року Малєєви вирішили повернутися в Україну та оселилися в Запоріжжі. ОВА надала їм триповерховий будинок із садом та укриттям. Згодом родина прийняла ще двох дівчаток, які чекали на прийомну сім'ю.
Яку підтримку отримують родини, що беруть дитину з Мелітополя
Мелітопольська міська рада, релокована до Запоріжжя, прийняла річну програму грошової підтримки для дорослих, які вирішать створити сім'ю для дитини з закладу. Програма передбачає одноразову допомогу при влаштуванні дитини в розмірі 20 000 гривень та періодичні виплати по 10 000 гривень протягом року, а також компенсацію транспортних витрат, адже більшість дітей перебувають за кордоном, і переїзд потребує значних коштів.
«Так само у нас передбачена ще одна одноразова допомога – саме для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, до дня захисту дитини. Це теж підтримка тих родин, які приймуть дитину», – розповідає чиновниця про міську програму.
Держава зі свого боку призначає на кожну дитину під опікою виплату, розмір якої залежить від прожиткового мінімуму: коефіцієнт 2,5 для дитини і 3,5 – для дитини з інвалідністю. У грошовому вимірі це приблизно 7000 гривень на місяць для дітей до шести років і до 9000 гривень для дітей до 18 років, а за наявності інвалідності сума зростає приблизно до 12 000 гривень. Усі виплати адмініструє Пенсійний фонд України за місцем проживання родини.
«Якщо ми кажемо про прийомні сім'ї і дитячі будинки сімейного типу, то в цьому випадку державою ще передбачено грошове забезпечення батьків – те, чого немає в опікунів. Воно розраховується за певною формулою з урахуванням кількості дітей та стану їхнього здоров'я, але в середньому це десь 15-20 тисяч гривень, а то й більше. Крім того, держава сплачує ЄСВ за батьків, що є гарантією їхнього пенсійного забезпечення в майбутньому», – каже пані Ольга.
Тим, хто готовий подарувати дитині сімейне тепло, варто звернутися до служби у справах дітей Мелітопольської міської ради за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, 152, або за телефоном 066-876-4012. Фахівці проконсультують, вислухають і нададуть необхідну інформацію.
