
Росіяни продовжують «зачищати» владні кабінети у тимчасово окупованому Мелітополі від місцевих колаборантів. Зрадникам вони не довіряють.
На місце тих мелітопольців, які з перших місяців окупації вітали «русский мир» і допомагали загарбникам створювати нові окупаційні структури, перереєстровувати майно та людей у російських реєстрах, завозять чиновників із Росії.
Багато хто чув крилатий вислів із п’єси «Змова Фієско в Генуї» німецького драматурга Фрідріха Шиллера: «Мавр зробив свою справу — мавр може йти».
Саме така доля спіткала мелітопольського юриста — пособника окупантів, який очолив російську міграційну службу в Мелітополі.
У 2022 році ексзаступник начальника Мелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України Олександр Ликов умовив колектив майже в повному складі підтримати Росію. Саме він очолив аналогічну російську службу, яка займалася оформленням російських паспортів.
Досьє:
- Олександр Валерійович Ликов
- Дата народження: 05.06.1981
- Місто проживання: Мелітополь
- Освіта: юридична

Олександр Валерійович Ликов, фото з соцмереж
Мелітопольці пригадують через яке приниження їм доводилось проходити, коли їх змушували отримувати російські паспорти у міграційній службі.
- Мало того, що відбитки пальців брали, так потім ще завели до окремого кабінету. Там на стіні великий портрет путіна висів. Нас було 3 чи 4 особи. Включили гімн РФ, роздали всім роздруківки з текстом і змусили присягатися, як у суді. Я повинна була сказати, що присягаю любити свою батьківщину росію і захищати її... Загалом такого приниження я давно не відчувала, - розповідає пенсіонерка.
Більше того, Олександр Ликов став медійною фігурою у окупантів. Одразу після псевдореферендуму його нагородили грамотою «за старання». Під час нагородження командного складу УВС місцеві жителі впізнали тих, кого росіяни відзначили за «почесну» місію — наставляти на людей автомати та примушувати до участі у виборчому фарсі.
Грамоти своїм підлеглим тоді вручав колишній псевдоначальник УВС по Мелітополю та Мелітопольському району Андрій Жидков:

На фото Олександр Ликов (біля чорного крісла з грамотою в руках) фото з росТГ
До кадру потрапили поліцейські-зрадники:
- Олександр Валерійович Ликов
- Михайло Валерійович Протасов
- Олексій Олександрович Патлаха
Але після того, як так званий референдум і фейкові «вибори» Путіна в Мелітополі провели, а більшості мешканців роздали російські паспорти, окупаційна влада позбулася Ликова як керівника міграційної служби.
Містяни розповідають РІА Південь, що Олександр Ликов тепер ходить містом і скаржиться, що російські керівники не вміють управляти та не розуміють його «тактики». Також він заявляє: «Я тепер у вільному плаванні — працюю юристом сам на себе».
До речі, у сім’ї Ликова зрадник не один. Його дружина — Тетяна Ликова, старший лейтенант внутрішньої служби (начальниця спецчастини), також пішла на співпрацю з ворогом. Від початку окупації вона працювала у жіночій колонії.

Тетяна Ликова на фото в масці, фото з росТГ
До речі, це вже далеко не перший випадок, коли Росія викидає місцевих зрадників на «смітник історії». І можна сказати, що Ликову ще пощастило — його лише звільнили без кримінальної справи. Бо інші колаборанти вже опинилися за ґратами.
Так сталося з колишньою так званою «головою» Кирилівської адміністрації Катериною Уманець. Спочатку її звільнили, а згодом ув’язнили за звинуваченням у розкраданні в особливо великих розмірах — 4 мільйони бюджетних рублів, які вона привласнила, обіймаючи посаду «голови» Кирилівки.
Згодом Уманець випустили, однак на роботу її більше не беруть, і політична кар’єра не склалася. Наразі вона перебуває в активному пошуку роботи:
Ще гірша ситуація у зрадника Олега Шостака — він не лише став фігурантом кримінальної справи, а й перебуває у в’язниці.
Колишній керівник телеканалу «МТВ-Плюс», що належав родині Балицького, після окупації обійняв посаду керівника департаменту ВЦА Запорізької області зі зв’язків із громадськістю. Партизани підірвали його автомобіль у момент, коли він сідав у нього. Внаслідок цього Шостак отримав поранення м’яких тканин сідниць.
Наразі зрадника також звинувачують у шахрайстві в особливо великих розмірах:
І список подібних історій путінських посіпак із місцевих — дуже довгий.




