Російська репресивна система продовжує поповнюватися новими політичними справами проти жителів окупованих територій України. Південний окружний військовий суд РФ виніс суворий вирок двом молодим жителям Запорізької області, яких звинуватили в участі у «терористичному співтоваристві» та підготовці диверсії на залізниці поблизу Мелітополя.
Примітно, що до винесення вироку про існування цієї кримінальної справи практично нічого не було відомо. У відкритих джерелах були відсутні повідомлення про хід розслідування, не публікувалися фотографії обвинувачених, не демонструвалися традиційні для подібних справ відеозаписи затримань. Така закритість викликає додаткові запитання щодо обставин розслідування.
За версією слідства, готували підрив залізниці
Як повідомляє пресслужба Південного окружного військового суду, одним із фігурантів справи став Євген Чухно, який, за твердженням слідства, у березні 2022 року вступив до якогось «терористичного співтовариства», нібито створеного в інтересах СБУ та українських збройних формувань.
Слідчі стверджують, що завданням групи був підрив залізничної колії під час проходження потяга з вантажами для російської армії.
За версією обвинувачення, Чухно мав знайти спільника. Слідство заявляє, що другим учасником став Павло Гортенко, якого нібито залучили до участі вмовляннями та погрозами. Згідно з матеріалами справи, Гортенко забрав вибухові пристрої зі схованки та облаштував новий тайник.
Пізніше, як стверджує російська сторона, Чухно разом з іншою особою встановив міни під бетонні шпали залізничної колії поблизу села Трудове Мелітопольського району та привів їх у бойовий стан.
Однак, як випливає із самого вироку, вибуху не сталося, оскільки залізнична лінія на той момент не експлуатувалася.
Крім того, Чухна звинуватили у незаконному зберіганні зброї, боєприпасів і вибухового пристрою, які, за версією слідства, були виявлені співробітниками російських силових структур у квітні 2024 року.
Молодим людям призначили величезні строки
Суд визнав обох винними.
Євгену Чухну призначили 20 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з відбуванням перших п'яти років у в'язниці, а також штраф у розмірі 750 тисяч рублів.
Павло Гортенко отримав 15 років колонії суворого режиму, перші п'ять років також має провести у в'язниці. Розмір призначеного штрафу становив 600 тисяч рублів.
Вирок поки що не набрав законної сили й може бути оскаржений.
Правозахисникам вдалося встановити дані лише одного із засуджених. Павлу Гортенку 23 роки — він народився 8 грудня 2002 року. Євген Чухно на рік старший, однак точна дата його народження невідома.
Обставини затримання
Російський суд лише повідомляє, що обидва фігуранти є жителями Запорізької області.
Водночас в окремих джерелах зустрічається інформація, що молодих людей затримали 11 квітня 2024 року на території окупованої Донецької області, ймовірно, під час спроби виїзду. Офіційного підтвердження цим відомостям немає.
Також невідомо, за яких обставин їх затримали, чи мали вони можливість скористатися допомогою незалежних адвокатів і в яких умовах утримувалися під час слідства.
У справі залишається чимало запитань
Обставини, викладені російським слідством, викликають запитання.
Із тексту судового рішення випливає, що залізнична ділянка, де нібито були встановлені міни, на той момент не використовувалася. Для місцевих жителів цей факт був очевидним, тому сама логіка підготовки диверсії на непрацюючій колії виглядає сумнівною.
Привертає увагу й відсутність будь-яких публічних матеріалів розслідування. У більшості подібних справ російські силові структури майже одразу публікують відео затримань, «зізнання», кадри обшуків та інші матеріали, використовуючи їх як елемент пропаганди. У цьому випадку подібних публікацій не було аж до винесення вироку.
Саме по собі це не доводить фальсифікацію справи, однак закритий характер розслідування та відсутність публічних доказів неминуче породжують додаткові запитання.
За гучними звітами залишаються людські трагедії
Практично щотижня окупаційні силові структури повідомляють про нові затримання жителів окупованих територій, порушення кримінальних справ і багаторічні строки за звинуваченнями в тероризмі, диверсіях, державній зраді або шпигунстві.
Однак у публічний простір потрапляє лише невелика частина таких історій. Скільки людей проходять через закриті слідчі ізолятори, скільки справ розглядаються без уваги громадськості та скільки людських доль залишаються невідомими, сьогодні встановити неможливо.
Лише після деокупації українських територій та отримання доступу до архівів російських силових органів стане можливим відновити повну картину репресій, яких зазнали жителі Мелітопольщини та інших окупованих регіонів України.
