Перший апеляційний суд загальної юрисдикції в Москві посилив вирок 68-річній мешканці села Плодородне Мелітопольського району Галині Бехтер. Про це повідомляє Sotavision.
Нагадаємо, 5 березня 2026 року окупаційний «Запорізький обласний суд» призначив пенсіонерці 11 років колонії у сфабрикованій справі про «державну зраду».
Російська прокуратура визнала цей вирок «надто м’яким» і вимагала збільшити покарання до 16 років. Апеляційна інстанція частково задовольнила вимоги обвинувачення, визнавши «обтяжувальною обставиною» вчинення злочину в період мобілізації, та збільшила термін ув’язнення до 12,5 року колонії загального режиму.
Підставою для такого жорстокого вироку став звичайний переказ через український банк на суму, еквівалентну 1240 рублям 76 копійкам.
Тортури ізоляцією: як людину перетворюють на тінь
Галину Бехтер викрали окупанти влітку 2025 року. Наразі вона утримується в СІЗО-1 Сімферополя. За інформацією правозахисників та активістки Дар’ї Костроміної, яка листується із сусідками пенсіонерки по камері, за час ув’язнення здоров’я жінки було повністю зруйноване. У неї стрімко прогресує деменція (ймовірно, хвороба Альцгеймера), а також діагностовано кахексію — крайнє виснаження організму.
Літня жінка вже не здатна самостійно себе обслуговувати. Ось що повідомляє правозахисниця і волонтерка Дар'я Костроміна у своєму листі, посилаючись на свідчення сокамерниць Галини Григорівни:
- Вага жінки впала до критичної позначки. Співкамерниці змушені подрібнювати їжу та буквально силоміць утримувати її за столом, щоб вона з’їла хоча б половину порції. Пенсіонерка повністю занурилася в себе, перестала розмовляти та писати. Очевидці повідомляють, що вона втрачає орієнтацію в просторі: «Не миється, зайшла в душ у одязі й вийшла також в одязі»".
Свідки наголошують, що влітку 2025 року, до викрадення силовиками, Галина Григорівна була цілком адекватною людиною. Важкі когнітивні розлади розвинулися саме під впливом тюремного ув’язнення.
Примусова паспортизація як пастка ФСБ
Історія Галини Бехтер типова для сотень літніх людей, які опинилися заручниками окупації. Щоб мати доступ до медичної допомоги та елементарно виживати, вони були змушені отримати російський паспорт. Саме ця нав’язана «паспортизація» дозволяє ФСБ масово фабрикувати справи відносно так званих нових громадян РФ за статтею 275 КК РФ («Державна зрада»).
Окупанти тотально перевіряють телефони на блокпостах і пунктах фільтрації. Під погрозами людей змушують розблоковувати мобільні додатки, а звичайні невеликі перекази дітям чи тяжкохворим родичам на підконтрольну Україні територію чекісти трактують як «фінансування ЗСУ».
Галина Бехтер поповнила трагічний список мешканців Мелітопольщини, чиї життя руйнують у російських тюрмах за символічні донати:
- 73-річний Андрій Марков — засуджений до 15 років за фінансову допомогу ЗСУ, помер у тюремній камері, не витримавши умов утримання;
- 63-річна Лариса Гавриленко — отримала 16 років колонії після катувань і вибитих зізнань;
- 66-річна Лариса Бєляєва — колишня головна лікарка, засуджена до 14 років за купівлю військових облігацій через застосунок «Дія»;
- 66-річна Ірина Суховій — головна технологиня з Мелітополя, засуджена до 12,5 року за переказ 1000 рублів;
- Марина Бєлоусова з Приморська — швачка, отримала 12,5 року суворого режиму за переказ 450 гривень;
- 69-річна Світлана Лой із Токмака — засуджена до 15 років колонії за переказ власним дітям.
Правозахисники зазначають, що зараз стан здоров’я Галини Бехтер настільки критичний, що розголос справи літньої жінки вже не може їй зашкодити. Активісти шукають юридичні механізми, щоб домогтися її звільнення за станом здоров’я, поки пенсіонерка ще жива.
