У Мелітополі та районі без води залишилися 9000 абонентів. З 3 липня окупаційна адміністрація ввела графіки її подачі з 18:00 до 22:00, але не в усіх районах вона з'явилася. Мелітопольці, чиї квартири знаходяться вище 5 поверху розповідають у соцмережах: вони у кранах не бачили майже тиждень.
Окупанти знову організовують підвезення води, як це раніше було в Донецьку. А Токмак, Дніпрорудне, Василівка та сусідні населені пункти по декілька діб залишаються без електроенергії.
Світло як лотерея: що відомо про енергетичний колапс
Увімкнути чайник чи зарядити телефон у Мелітополі тепер стало лотереєю. Електрика в місті та районі зникає раптово, без жодних попереджень чи графіків поетапного вимкнення.
У сусідньому Енергодарі ситуація змінюється настільки стрімко, що у графіках просто немає сенсу, про що відкрито заявляє призначений окупантами так званий «голова» міста Максима Пухов.
Детальний розбір того, як функціонує енергосистема в окупації, з прикладами дивіться у відео:
«У губернатора хоча б на годину пропадало світло? А в Мелітополі люди без світла та води», – ставлять риторичні запитання мелітопольці у чатах.
І самі ж відповідають:
«По-любому всі виїхали, сидять зі світлом, водою, газом. А ми тут по підвалах ховаємось».
Регіон живе в умовах контрасту. У Мелітополі, який за умови неспроможності окупантів захопити Запоріжжя, вважається обласним центром захопленої частини Запорізької області, намагаються усунути аварії за кілька днів.
А в інших окупованих містах та селах області люди сидять у темряві місяцями. Жителі Токмака, Дніпрорудного, Балок та Орлянки у місцевих чатах скаржаться на вибірковий підхід окупаційної влади:
> Примітка редакції: В умовах окупації та відсутності незалежних медіа на місцях, повідомлення у соцмережах та закритих чатах часто залишаються єдиним джерелом інформації про реальні побутові проблеми містян, хоча їхня незалежна перевірка ускладнена.
Схожа ситуація і в курортній Кирилівці, куди люди намагалися втекти від блекаутів. Відключення наздогнали їх і на узбережжі.
«Приїхали на базу в Кирилівку: з одного боку море, з іншого – басейн. Одна проблема – немає світла, сподіваємось, дадуть», – ділиться враженнями один із відпочивальників на опублікованому в мережі відео.
Паливна криза та генератори
Єдиним способом виживання для місцевого бізнесу та мешканців залишаються генератори. У періоди блекаутів вулиці Мелітополя наповнені їхнім гудінням. Проте тепер виникла інша проблема – дефіцит пального. При цьому окупаційна адміністрація заборонила відпускати пальне в каністри.
«На заправках заборонили заправлятися в каністри. Чому? Якщо мені потрібен бензогенератор. Людям, у кого продуктові магазини, теж потрібен бензогенератор», – обурюється один із мелітопольських блогерів.
Через брак пального на підприємствах, де встановили потужні генератори, людей відправляють у відпустки за власний кошт. До того ж водії відмовляються везти товари та метал з РФ через постійні удари по логістичних шляхах. Як наслідок – ціни на продукти та ліки в місті, за словами містян, зростають на 100–200 рублів.
Хто керує мережами та які плани у Москви
Уся енергосистема регіону зараз працює виключно на захопленому обладнанні українського «Запоріжжяобленерго». Для управління мережами Росія створила кілька фірм-прокладок, куди призначила приїжджих керівників:
«Таврія Енерго»: з травня цього року компанією керує Ільнур Заріпов із Башкортостану, який раніше не мав управлінського досвіду. Він прийшов на заміну кримчанину Івану Андреєву, який так само працював без відповідного досвіду.
2. «Енергозбут»: комерційна компанія з Москви під керівництвом Олексія Горчакова із Мурманська.
3. АТ «Південно-Західна ЕСК»: створена у Мелітополі в лютому 2025 року, зареєстрована в Донецьку, підпорядковується Вадиму Павлову з Ростовської області.
Серед керівників цих структур немає жодного місцевого жителя. Торік компанія «Енергозбут» уже фігурувала у скандалах із фальсифікацією даних лічильників, коли людям приписували неіснуючі борги та відрізали світло.
«Моєму дідусеві нарахували 970 кВт зі стелі. Він платив за лічильником, але в один день приїхали і просто відрізали світло за „борг“. Довелося платити за підключення. Лише після заяви в прокуратуру визнали, що „Енергозбут“ порушив закон, і зробили перерахунок», – ділились мелітопольці у соцмережах.
Паралельно Міненерго РФ будує довгострокові плани. До 2029 року в магістральні мережі ПАТ «Россети» на захоплених територіях планували вкласти понад 100 мільярдів рублів.
Головне завдання окупантів – будівництво лінії електропередачі 330 кВ «Південнодонбаська – Мелітопольська», яка має з’єднати окуповані частини Донецької та Запорізької областей з російською енергосистемою для забезпечення потреб армії та промисловості. Проте реальність ситуації зі світлом на захопленій території зараз зовсім інша.
Чому б’ють по інфраструктурі: позиція експертів та окупаційної влади
Військові експерти зазначають, що системні удари Сил оборони України спрямовані виключно проти російських військових об'єктів та логістики. Так, голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан у коментарі для «РІА Південь» розповідає:
«Ураження саме всієї логістичної інфраструктури, звичайно, призводить до зниження потенціалу російських окупаційних військ. На жаль, we не можемо говорити, що кожне таке ураження є стовідсотковим і невідновлювальним.
На жаль, і електропідстанції, і командні пункти відновлюються, склади переносяться, але ж все це – час і додаткова витрата ресурсу. Тому, безперечно, системні удари по таких об'єктах призведуть, зрештою, до зламу всієї воєнної машини окупантів на півдні».
На думку аналітиків, неспроможність ставлеників Кремля швидко відновлювати пошкоджені мережі та надавати комунальні послуги повністю дискредитує окупаційну владу в очах місцевого населення.
На цьому тлі так званий очільник окупованої частини Запорізької області Євген Балицький лише закликає мешканців тимчасово окупованих територій (ТОТ) «терпіти, як терпіли наші діди»:
«Ну а до жителів, звісно, хотів би звернутися, закликати: прошу бути максимально витриманими, спокійними. Усе, що необхідно, ми робимо. І нарощуємо, посилюємо, усуваємо наслідки, не завжди швидко. Прошу пам'ятати досвід наших з вами батьків, дідів. Вони теж терпіли багато труднощів, труднощів воєнного стану, коли важкі випробування випали на їхню долю».
Поки Балицький намагається заспокоїти людей, у місті через дефіцит пального вже навіть перестали вчасно вивозити сміття.
Донецький сценарій: чому зникає вода
У самому Мелітополі гуманітарна ситуація продовжує погіршуватися через дефіцит води. 3 липня окупаційна влада запровадила офіційний графік подачі води – з 18:00 до 22:00. Проте мешканці верхніх поверхів багатоповерхівок заявляють, що вода до них не доходить взагалі. У мікрорайоні на п'ятих поверхах крани залишаються сухими вже понад тиждень.
У місцевих чатах жителі висловлюють обурення через нерівномірний розподіл ресурсів:
«Усі запаси закінчилися. Будемо мити посуд мінералкою».
«На Юрівці води немає. А на проспекті Богдана Хмельницького її взагалі не вимикали – тече із хорошим тиском. Чому людей ділять на сорти?».
«У Запорізькій області коїться безлад, а до Москви регулярно надсилають звіти, що все добре».
Хроніку водного колапсу на окупованих територіях дивіться у нашому матеріалі:
Погляди з різних боків лінії фронту
Евакуйовані мешканці Мелітопольщини та сусідніх районів, які зараз перебувають на підконтрольній Україні території, дивляться на комунальну кризу в окупації з жахом та надією:
«Спілкуюсь щодня з Гірсівкою, Мелітополем, Дунаївкою, Якимівкою. І вони мені кажуть, що вони чекають. І те, що немає світла, води, – так, але вони ставляться до цього з розумінням. Вони радіють, що нарешті це вже якось їх стосується, що наближається перемога. Вони чекають», – говорить Алла Баліва, родом з Мелітопольського району (зараз проживає в Запоріжжі).
«Без цього ми їх [окупантів – ред.] так і не виб'ємо. Треба тільки туди влучати, щоб вони виїхали. Інакше їх не прибереш», – стверджує Юрій Матяш, переселенець з міста Пологи.
У зв'язку із загостренням ситуації на тимчасово окупованих територіях Запорізької області голова ЗОВА Іван Федоров виступив з екстреним зверненням до місцевих жителів, закликавши їх виїжджати:
«Ворог надто довго вважав Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Генічеськ своїм глибоким тилом, – підкреслив Іван Федоров у своєму відеозверненні. – Чим більше окупанти використовують тимчасово окуповані території для військових потреб, тим більше ризиків виникає для мирних людей. Саме тому я закликаю всіх, хто має таку можливість, не відкладати рішення про виїзд. Найцінніше, що є у кожної людини, – це життя. Бережіть себе та своїх близьких!»
Водночас у самому місті окупаційна влада поширює фейки про те, що у разі повернення ЗСУ на всіх місцевих жителів чекають розстріли.
Мета таких заяв – залякати населення. Насправді українське законодавство чітко розділяє звичайних заручників окупації та реальних злочинців. Кримінальна відповідальність передбачена виключно для:
організаторів псевдореферендумів і незаконних виборів;
співробітників окупаційних правоохоронних органів;
чиновників окупаційних адміністрацій;
тих, хто свідомо сприяв діяльності держави-агресора та публічно підтримував окупаційний режим.
