Жителі деяких населених пунктів на півдні окупованої Мелітопольщини в розпал літа залишаються без централізованого водопостачання. 

Про ситуацію в соцмережах відзвітував так званий начальник територіального відділу Михайлівського муніципального округу Андрій Петров.

Проблеми з водою через брак електроенергії 

У селах південніше Мелітополя складнощі з водопостачанням переважно є результатом перебоїв у подачі електроенергії, які останніми тижнями безпосередньо повʼязані з атаками ЗСУ на ворожі обʼєкти на території окупованого регіону. У деяких населених пунктах ситуацію вирішують самі мешканці та місцеві підприємства.

“Керівництвом Запорізької області було виділено додатково три генератори для потреб Михайлівського округу із забезпечення питною водою населення”, – повідомляє окупаційний чиновник.

У смт Михайлівка наразі не функціонують чотири свердловини. ДУП “Вода Запоріжжя” ремонтних робіт на них не проводить, а терміни вирішення кризи підприємство не озвучує. Генерація для насосних агрегатів надходить не в повному обсязі, але принаймні відбувається підвезенням води.

Спільними зусиллями

У Старобогданівці генератор для водопостачання на випадок відключення електрики придбали самі мешканці спільно з підприємцями. У селі Показне проблему електропостачання для водогону вирішує місцевий психоневрологічний інтернат – заклад забезпечує генерацію електроенергії власними силами.

“Ситуація у Радісному, Родючому, Мар'янівці, Миколаївці, Новомиколаївці та Молодіжному викликає особливе занепокоєння. Востаннє вода у цих селах була 22 червня 2026 року, коли вдалося стабілізувати напругу в електромережах”, – зазначає Петров.

 

За його словами, у період проблем з електропостачанням ДУП “Вода Запоріжжя” не вживало заходів щодо забезпечення електрогенерації або підвезення води населенню. Перешкод для встановлення стабілізаторів напруги на артезіанські свердловини не було, але ці роботи підприємство також не провело.

Без води по кілька тижнів

У селах Лиманівка та Українка вода відсутня з 19 червня 2026 року, у Дніпровці – з 11 червня. ДУП “Вода Запоріжжя” ремонтних робіт чи генерації електроенергії там також не забезпечило.

З початку червня в селі Висока тримається критично низька напруга в електромережі, через яку не працюють ні глибинні, ні відцентрові насоси. Воду тут подають за рахунок генератора, який ДУП “Вода Запоріжжя” одночасно використовує для опресувальних робіт на новій водній магістралі – це додатково обмежує стабільність водопостачання.

У Тимошівці з 15 червня через падіння напруги в мережі залишилася працювати лише одна з двох водонапірних веж – на околицях деяких вулиць вода не подавалася. З 20 червня через перебої електроенергії зупинилася і друга вежа, і відтоді село лишилося без подачі питної води взагалі. З 25 червня водопостачання відновили за рахунок генерації на ВНБ, але підвезення води так і не організували.

Сухий кран вже пів року

Найдовше без води лишаються два села. У Солов'ївці з середини травня 2026 року вийшов з ладу глибинний насос, і водопостачання зникло повністю. Насос нібито не потрапив до першої партії заявок на нове обладнання. Заявку на придбання нового насоса подали пізніше, але терміни її виконання підприємство не називає.

У Тракторному через поломку глибинного насоса немає води з кінця листопада 2025 року, тобто вже понад пів року. Свердловину так і не відновили, а воду населенню підвозять двічі на тиждень.

У селах Рівне та Трудолюбимівка встановлені системи стабілізації напруги, тож централізоване водопостачання працює, коли на водонапірних вежах достатньо електроенергії.

Скріншот окупаційного Телеграм-каналу

Мелітопольщина без Дніпра

Ситуація з водою в Запорізькій області змінилася після російської окупації та підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. До катастрофи до 70% окупованої частини регіону отримували воду з водосховища; після його знищення магістральні канали обміліли, а подача дніпровської води припинилася повністю.

Відтоді перебої з водопостачанням стали регулярними. У деяких населених пунктах воду доводиться підвозити, а зношені мережі дедалі частіше виходять з ладу. Ситуацію ускладнює нестача кваліфікованих кадрів: працівники водоканалів виїхали або звільнилися, а повноцінно замінити їх окупаційній владі не вдалося. Наслідком стали численні аварії на водогонах – зокрема у 2025 році на Тамбовському водогоні.

Підземні води можуть скоро скінчитися

Кандидат географічних наук, доцент кафедри екології та екоменеджменту Національного університету харчових технологій Вячеслав Харченко в коментарі пояснив, що після зникнення Каховського водосховища залежність регіону від підземних вод значно зросла. Водосховище роками поповнювало підземні водоносні горизонти, тож його руйнування змінило ситуацію не лише на поверхні, а й під землею.

За словами еколога, для першого водоносного горизонту сценарій вичерпання підземних вод цілком можливий. Раніше запаси поповнювалися не лише за рахунок самого водосховища, а й через мережу зрошувальних каналів та випаровування великих обсягів води – цей процес впливав навіть на місцевий клімат. Сьогодні умови для поповнення запасів істотно погіршилися, а близькість регіону до Азовського моря додає ще одну загрозу: якщо відкачування підземних вод продовжиться нинішніми темпами, виникає ризик засолення водоносних горизонтів. У такому разі йтиметься вже не лише про дефіцит води, а й про її непридатність для споживання.

Найбільш критичною проблема може стати для сільського господарства, яке десятиліттями базувалося на зрошенні дніпровською водою. 

“Тільки якщо забезпечувати питні потреби населення, тоді вистачить. Але для господарювання, тим більше для поливу сільськогосподарських культур, то ніякого забезпечення не вистачить”, – зазначає експерт.

Проблема не лише в нестачі води. Еколог звертає увагу на те, що підземна вода має інший хімічний склад, ніж дніпровська – вона значно більше насичена солями. Через це в трубах, які раніше переносили річкову воду, поступово накопичується наліт, зменшується пропускна спроможність, і їх доведеться частіше міняти.