Вільнянський районний суд Запорізької області визнав винною у колабораційній діяльності Тетяну Немченко - жительку села Воскресенка Мелітопольського району Тетяну Володимирівну Немченко, 1960 року народження. Після окупації вона добровільно очолила створену росіянами школу та впроваджувала стандарти освіти держави-агресора. Суд призначив їй 3 роки позбавлення волі та на 15 років заборонив обіймати посади в органах влади й закладах освіти України.
Довгі роки до війни Тетяна Немченко вела нічим не примітне життя. У 1981 році вона закінчила Запорізький державний педагогічний інститут за спеціальністю «російська мова та зарубіжна література», після чого влаштувалася працювати до Воскресенської філії опорного навчального закладу «Нововасилівський НВК ЗОШ "Гармонія"».
Колеги та знайомі знали її як звичайну, скромну вчительку, однак під цією маскою приховувалися нереалізовані амбіції та жага влади. Коли наприкінці лютого 2022 року до села зайшли російські танки, Немченко зрозуміла, що настав її зоряний час. Вона оперативно пішла на контакт із представниками агресора, запропонувавши свої послуги в обмін на керівну посаду «вище».
Знищення української ідентичності та п'ятибальна шкала для першокласників
Офіційна українська влада в особі Запорізької обласної державної адміністрації ще в березні 2022 року видала розпорядження про призупинення освітнього процесу та оголошення вимушених канікул задля безпеки дітей, а в травні офіційно завершила навчальний рік.
Однак у Тетяни Немченко були свої плани. Уже в середині травня 2022 року, керуючись умислом на підтримку окупаційного режиму. Слідство встановило, що вона добровільно погодилася очолити незаконно створену структуру під назвою «Муніципальний освітній заклад "Воскресенська загальноосвітня школа № 58 Мелітопольського району Запорізької області"». Базою для цієї фейкової установи стала захоплена будівля української школи «Гармонія» на вулиці Шкільній, 64.
Отримавши крісло директорки, колаборантка розгорнула бурхливу діяльність. Слідчі СБУ та суд покроково відновили картину того, як Немченко ламала українську систему освіти. Вона повністю ліквідувала українські програми, скасувала законну 12-бальну систему оцінювання знань і запровадила російську п'ятибальну шкалу. Російська мова та російська література стали обов'язковими предметами, а українську мову фактично витіснили зі стін школи.
Окупанти оцінили завзяття зрадниці: у грудні 2022 року її офіційно внесли до Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ як керівницю, а в лютому 2023 року школу остаточно переформатували на «Державну казенну установу».
скриншот із російського реєстру
Ідеологічне сміття та «Рух перших» під триколором
Школа під керівництвом Немченко швидко перестала бути просто навчальним закладом і перетворилася на центр пропаганди та мілітаризації дітей. Колаборантка особисто контролювала, щоб стіни класів були завішані чужою символікою, а учні молодших класів на уроках малювали картинки, які прославляють «руський мир». Під час сакральних для Кремля дат директорка сама виступала організаторкою масових пропагандистських флешмобів.
Ключовим доказом вини, зафіксованим у матеріалах кримінальної справи, став протокол огляду офіційного Telegram-каналу «Міністерства освіти і науки Запорізької області» від 17 березня 2023 року. Цього дня Немченко влаштувала в школі урочисте відкриття первинного осередку кремлівського пропагандистського проєкту «Рух перших».
скриншот тг-каналу окупантів
Окупаційні ресурси зберегли відеозаписи та фотографії, на яких сяюча директорка публічно дякує регіональним лідерам цього руху. У своїй промові Немченко відкрито заявляла, що російська організація стане для українських дітей «школою виховання любові до Батьківщини, її історії та культури», маючи на увазі державу-агресора. Ці медіаматеріали, верифіковані технічними спеціалістами, лягли в основу обвинувального акта.
Сімейний синдикат зрадників
Окрім Тетяни Немченко, до колабораціонізму виявилися залучені всі її близькі родичі. Кожен із членів родини Немченків уже давно став фігурантом українських розслідувань і посів своє місце в базі даних центру «Миротворець».
Чоловік директорки, Олександр Володимирович Немченко, у минулому очолював Воскресенську сільську раду і запам'ятався місцевим жителям тим, що виписував собі величезні премії задля забезпечення високої пенсії. Після відходу з держслужби він заснував фермерське господарство «Марія-2016». З приходом росіян Олександр Немченко одразу ж почав допомагати новій адміністрації та виявив максимальну активність під час організації незаконного псевдореферендуму, розраховуючи в нагороду отримати посаду голови Нововасилівської громади.
Олександр Немченко. фото із соцмережі
Син Роман Олександрович Немченко до війни мав престижну роботу й очолював відділення українського банку «Аваль». Окупація не викликала в нього внутрішніх суперечностей: він швидко прийняв пропозицію загарбників і очолив фейкове банківське відділення, яке рашисти відкрили у примусово «віджатій» будівлі українського Ощадбанку на вулиці Героїв України в Мелітополі.
Роман і Тетяна Немченки. фото із соцмережі
Дружина Романа, Тетяна, яка раніше працювала скромною секретаркою в Державному геокадастрі, також знайшла свою вигоду в новій реальності. Керуючись виключно корисливими мотивами, вона перейшла на високооплачувану за мірками окупації посаду в незаконному пенсійному фонді, створеному загарбниками.
Спроби захисту та справедливе рішення суду
Оскільки Тетяна Немченко продовжує переховуватися на тимчасово підконтрольній Росії території Мелітопольського району, судовий процес проходив за процедурою спеціального судового провадження in absentia (за відсутності обвинуваченої). Інтереси підсудної представляла професійна адвокатка, надана державою.
Захисниця намагалася оскаржити доводи прокурора. Під час дебатів адвокатка заявляла, що до початку повномасштабного вторгнення Тетяна Немченко була виключно патріотично налаштованою людиною, а її реальні політичні погляди зараз нікому не відомі. Сторона захисту також стверджувала, що слідство не надало прямих доказів, які підтверджують абсолютну добровільність вступу Немченко на посаду директорки.
Вільнянський районний суд критично оцінив ці заяви та повністю став на бік державного обвинувачення. Суддя підкреслив, що всі права обвинуваченої на захист були дотримані, а повістки про виклики регулярно публікувалися в офіційних газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на сайті суду. Те, що Немченко проігнорувала процес, суд розцінив як підтвердження її наміру ухилитися від кримінальної відповідальності. Вина підсудної була повністю доведена сукупністю документів СБУ, показаннями свідків і даними з офіційного податкового реєстру РФ, де вона прямо вказана керівницею юридичної особи.
Суд визнав Тетяну Володимирівну Немченко винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність у формі впровадження стандартів освіти держави-агресора).
Їй призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Додатково суд застосував до неї сувору санкцію: заборону обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також у всіх навчальних закладах країни незалежно від форми власності строком на 15 років. Відлік цього строку розпочнеться з моменту її фактичного затримання українськими силовиками. Спецслужби наголошують, що такі злочини не мають строку давності, і правосуддя наздожене зрадницю одразу після деокупації регіону.
