Окупаційна влада Криму припинила прийом дітей до всіх таборів до 1 вересня. Туди вивозили й дітей з Енергодара, Василівки, Мелітополя та інших міст Запорізької області. А так званий губернатор Є Балицький заявляв про плани залишати їх там на невизначений термін.

Причиною назвали “міркування безпеки”, однак рішення ухвалили на тлі паливної кризи, перебоїв з електропостачанням та серії ударів по російській військовій логістиці, які ізолюють Крим від окупованої частини півдня України. 

Табори закрили раптово

Указ про припинення бронювання місць, прийому та розміщення дітей у таборах Криму набув чинності 22 червня і діятиме до початку вересня.

Указ Аксьонова

Батьки дітей, які мали їхати до табору “Артек”, повідомляють, що вже зібрали речі та готувалися до виїзду. Деякі школярі навіть встигли перетнути Кримський міст, однак автобуси почали розвертати назад.

Скрини з російського телеграм-каналу

Офіційно ж голава окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов заявив лише про “необхідність забезпечення громадської безпеки”.

Саме до Криму возили дітей із Запорізької області

Ще у травні псведогубернатор Запорізької області Євген Балицький двічі оголошував про масштабне вивезення дітей із прифронтових територій. Йшлося про Енергодар, Василівку, Токмак, Дніпрорудне та Кам'янку-Дніпровську.

Сотні дітей відправляли до Євпаторії та інших кримських санаторіїв без батьків на “оздоровлення” та “психоемоційне розвантаження”.

Втім сам Балицький визнав, що якщо бойові дії триватимуть, дітей залишатимуть у Криму та російських регіонах для продовження навчання, а згодом вони зможуть вступати до російських вишів.

Історія Херсона показує, чим це може закінчитися

Майже такий самий сценарій Росія реалізувала восени 2022 року перед втечею з Херсона. Тоді дітей також вивозили до кримських таборів під приводом відпочинку та безпеки. Батькам обіцяли повернення через кілька тижнів.

Натомість більшість дітей провели в Криму місяці. Їх переводили з одного табору до іншого, обмежували контакти з родинами, залучали до російських пропагандистських програм та готували до навчання за російськими стандартами.

Юристка благодійного фонду Save Ukraine Мирослава Харченко назвала такі дії викраденням дітей. За її словами, різниця між евакуацією та депортацією полягає в тому, що під час справжньої евакуації батьки постійно знають місцезнаходження дитини та можуть забрати її будь-якої миті. У випадку з кримськими таборами цього часто не відбувалося.

Чи повернуться діти додому: які сценарії вже застосовувала Росія

Закриття кримських таборів зовсім не означає автоматичного повернення дітей до родин. Досвід попередніх років показує: після завершення так званого оздоровлення окупаційна влада змінювала місце перебування дітей і залишала їх далеко від дому.

Після початку повномасштабного вторгнення дітей із Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей перевозили між різними таборами Криму, а згодом - до російських регіонів. Частину відправляли до Краснодарського краю, Адигеї, Карелії, Санкт-Петербурга, Московської області та інших суб'єктів РФ. 

У багатьох випадках терміни перебування постійно продовжувалися. Спочатку дітям обіцяли кілька тижнів відпочинку, потім пояснювали затримку “безпековою ситуацією”, після чого пропонували залишитися на навчання у російських школах або інтернатах.

Часто дітей переводили з одного закладу до іншого, що ускладнювало батькам пошук та повернення. У частині випадків зв'язок із родинами був обмежений або відбувався лише під контролем адміністрації.

Чи можуть дітей перевезти до Росії

Після закриття кримських таборів існує кілька можливих сценаріїв:

• повернення дітей на окуповану частину Запорізької області;

• переведення їх до інших кримських санаторіїв або центрів тимчасового розміщення;

• подальше вивезення до російських регіонів, куди дітей із Запорізької області вже раніше направляли на «навчання», «оздоровлення» чи «відпочинок».

До прикладу,  окупаційна влада вже неодноразово відправляла школярів із Запорізької області - зокрема до Карелії та Санкт-Петербурга.

Саме третій сценарій є найбільш небезпечним. Адже тривале перебування дітей далеко від сімей, їхнє навчання за російськими програмами та поступове включення в російський соціальний простір можуть призводити до втрати зв'язку з Україною та ускладнювати повернення до рідних.

Водночас варіант із поверненням додому - малоймовірний через ускладнення руху транспорту з Криму на інші ТОТ.

Незабаром чекайте на сайті РІА Південь ексклюзивне інтерв'ю з правозахисницею, яка займається поверненням депортованих українських дітей. Поговоримо про те, що може чекати на дітей із Мелітополя та інших окупованих територій після закриття кримських таборів та чи існує ризик їхнього подальшого вивезення до Росії. 

Крим опинився в логістичній пастці

Рішення про закриття таборів збіглося в часі з масштабними проблемами, які переживає окупований півострів.

Сили оборони завдали серії ударів по мостах, переправах, нафтобазах та транспортних вузлах, які забезпечували сполучення Криму з Росією та окупованими територіями. Під ударами опинилися логістика біля Чонгара, Армянська, Генічеська, Керченської протоки та порту “Кавказ”. Одночасно знищили нафтобазу в Керчі.

Наслідком стала паливна криза. Окупаційна адміністрація була змушена обмежити продаж бензину та дизелю цивільному населенню. Пальне почали резервувати тільки для державних служб і військових потреб.