У 2026 році жителі тимчасово окупованого Мелітополя продовжують виїжджати на підконтрольну Україні територію через Росію, Білорусь та країни Балтії. Через відсутність гуманітарних коридорів дорога займає від кількох діб до кількох тижнів, а на кордонах людей чекають перевірки ФСБ, допити та огляд особистих речей. Ті, кому вдалося виїхати з окупації, розповідають про багатоденні маршрути, фільтрацію, «білі паспорти» та допомогу волонтерів, без якої цей шлях для багатьох був би неможливим.
Багатоденний марафон через кордони
Один із мешканців Мелітополя, який нещодавно прибув до Варшави, розповів про свій досвід виїзду. Вся дорога зайняла в нього три доби. Йому довелося зіткнутися з допитами на кількох кордонах — спочатку в Новоазовську, потім на виїзді з РФ до Білорусі і, нарешті, у Бресті.
«У Новоазовську провокували й ставили питання руба: "У тебе два паспорти — вибирай, який будемо рвати зараз: російський чи український?". Я увімкнув "дурня", мовляв, не розумію, чому маю вибирати. Одразу завели в окрему кімнату на допит», — згадує чоловік.
Фільтрація та «чисті» гаджети
Найнебезпечнішим етапом залишаються перевірки ФСБ. На кордонах молодих людей затримують найдовше: перевіряють не лише документи, а й «залізо» — телефони, ноутбуки, флешки.
«Головне — говорити правду і не намагатися нічого приховати, адже вони читають ваші листування і, маючи цю інформацію, допитують вас. Питали, чому телефон чистий від листувань. Я відповів, що використовував робочий телефон в особистих цілях, а його залишив на роботі», — ділиться своїм досвідом мелітополець.
Часто співробітники спецслужб вдаються до залякування. Одному з тих, хто виїжджав, погрожували внесенням до бази даних і втратою громадянства, якщо він не залишить територію протягом трьох днів.
Білі паспорти та допомога волонтерів
Для тих, хто не має діючих документів для перетину європейського чи українського кордону, шлях стає ще складнішим. Нерідко жителям доводиться звертатися до українського посольства в Мінську для оформлення так званого «білого паспорта» (посвідчення особи на повернення в Україну).
Сім'я, яка раніше виїжджала з Олешок через Мелітополь, розповідає, що волонтери подали заявки на такі паспорти заздалегідь. У Мінську документи зробили буквально за 3-4 години, що дозволило того ж дня вирушити на кордон Білорусі з Україною.
«На білоруському кордоні речі перевіряли через сканер і просто питали напрямок. Надали два документи: роспаспорт і укр. білий паспорт. Пропустили на піший хід. На українській митниці стояли в черзі 4-5 годин, але там уже речі та телефони не перевіряли — тільки документи та питання, куди їдеш», — розповідають очевидці.
Люди, які пройшли шлях виїзду з окупації з перевізниками, з теплотою згадують водіїв, які враховували їхні потреби в їжі та відпочинку, і волонтерів, які видавали українські сім-карти та квитки на автобуси до потрібних міст уже на підконтрольній території.
Сьогодні виїзд з окупації — це лотерея, де на кону стоїть безпека родини. Але, як кажуть самі мелітопольці, історія кожного виїзду доводить: неможливого немає, коли є люди, готові допомогти навіть у найкритичнішій ситуації.
Корисні контакти для бажаючих виїхати з ТОТ
Останнім часом життя на ТОТ Запорізької, Херсонської областей стає дедалі важче через поблеми з електрикою, водою, пальним. Тому Міноборони і голова Запорізької обласної військової адмтіністрації Іван Федоров закликає людей якнайшвидше покинути окуповані території, щоб врятувати життя.
«Ворог надто довго вважав Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Генічеськ своїм глибоким тилом. Чим більше окупанти використовують тимчасово окуповані території для військових потреб, тим більше ризиків виникає для мирних людей. Саме тому я закликаю всіх, хто має таку можливість, не відкладати рішення про виїзд. Найцінніше, що є у кожної людини, — це життя. Бережіть себе та своїх близьких!», - звернувся Іван Федоров.
