У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону триває розгляд справи про вбивство окупаційного очільника Михайлівки (Мелітопольський район) Івана Сушка.
Один із засуджених - фермер із Михайлівської громади Володимир Тетерев - під час судових дебатів детально розповів про викрадення, катування та фальсифікацію справи. За його словами, після затримання його майже три місяці незаконно утримували в таємній катівні ФСБ в окупованому Мелітополі, де вибивали зізнання за допомогою струму, побиттів і погроз убити його матір.
Виступ Тетерева опублікувало видання “Медіазона”.
Від фермера до “терориста”
До арешту Володимир Тетерев займався сільським господарством у Михайлівській громаді. За словами чоловіка, після смерті батька у 2021 році він успадкував агропідприємство, яке обробляло близько 160 гектарів землі. Господарство вирощувало зернові та соняшник, а разом із ним працювали ще кілька людей, серед яких були його мати та пасинок.
Після окупації Михайлівки підприємство продовжило роботу. Фермер розповів, що був змушений контактувати з окупаційною адміністрацією, оскільки для проведення польових робіт потрібно було отримувати дозволи від військових.
Саме тоді він вперше побачив Івана Сушка, якого росіяни призначили керівником окупаційної адміністрації.
“Ще за життя Сушка ми збиралися в будівлі адміністрації на наради щодо проведення весняно-польових робіт. Нам пояснювали, що перед виїздом у поля ми повинні брати дозволи в комендатурі та погоджувати їх із військовими”, - розповів Тетерев.
Водночас він наголосив, що особисто близько з Сушком знайомий не був.
Викрадення посеред дня
За словами Тетерева, його затримали 23 серпня 2023 року - майже через рік після загибелі Сушка. Тоді він перебував удома в селі Тимошівка.
“Приблизно о 12:30 мене розбудили кілька ударів у голову. Коли я піднімався з дивана, то отримав удар у печінку і осів. Коли підняв голову, побачив перед собою чотирьох людей у цивільному одязі та балаклавах”.
Чоловік каже, що озброєні люди не представилися, одразу закували його в кайданки та почали обшуки.
Спочатку перевірили будинок у Тимошівці, потім відвезли до іншого будинку в Михайлівці. Там також провели обшук і вилучили мисливську зброю. Після цього йому надягли на голову мішок і повезли в невідомому напрямку.
“По дорозі мені говорили, щоб я зізнався у якомусь злочині. Я відповів, що є законослухняним громадянином. На що мені сказали: "У нас усі зізнаються. Ти не виняток"”.
“Не хвилюйся, ми вміємо реанімувати”
За словами Тетерева, вже після прибуття до Мелітополя його почали бити.
“Один із них [людей, які допитували Тетерова, - ред.] сказав: "Ти знаєш, чим ми відрізняємося від гестапо? Тільки назвою"”.
Чоловік стверджує, що його поклали на підлогу з мішком на голові та кайданками за спиною, після чого кілька людей почали бити ногами. Коли побиття не дали результату, силовики почали використовувати електричний струм.
“Я сказав, що у мене хворе серце. Вони відповіли: "Не переживай, ми вміємо реанімувати" <...> Після цього підключили "тапік", або, як вони його називали, "електричку". Почали бити струмом по тілу. Потім були "дзвінки Леніну в Смольний" - прикріпили дроти до статевих органів і почали бити струмом”.
Тетерев каже, що багаторазово втрачав свідомість. Поступово від нього почали вимагати зізнання у причетності до підриву Сушка.
Вигадані співучасники
Під час допитів, розповідає чоловік, співробітники ФСБ називали конкретні прізвища.
“Мені почали називати Смолу, Новікова, Ляховченка, Кириченка. Я відповів, що нікого не знаю. На це мені сказали, що вони мене знають”.
За його словами, саме силовики сформували версію подій, яку він згодом був змушений повторювати. Вони вимагали, щоб він визнав, ніби встановив вибухівку під автомобіль Сушка, а після підриву зв’язався з іншими учасниками групи.
“Мені сказали, що їх не цікавить правда і ніхто нічого перевіряти не буде. Питання тільки в тому, скільки здоров’я я втрачуватиму, але все одно підпишу”.
Погрози вбити матір
Згодом Тетереву почали погрожувати вбивством матері.
“Один із них сказав: "Мені це все набридло. Треба привести матір і катувати її до смерті, поки він нам усе не підпише"”.
Після багатогодинних катувань чоловік погодився підписати документи. Після цього, за його словами, співробітники ФСБ почали диктувати майбутні свідчення.
“Як колишній опер ти сам повинен усе придумати, а ми будемо лише поправляти”, - згадує слова ФСБшників Тетеров.
За словами чоловіка, історію про підрив автомобіля вони репетирували кілька разів, поки вона не почала влаштовувати силовиків.
Після перших катувань Тетерева помістили в камеру. Він розповів, що кілька днів практично не отримував їжі.
“Коли прокинувся наступного ранку, побачив, що все тіло вкрите суцільною фіолетовою гематомою. Різко впав зір, сечовипускання було з кров’ю”.
У вересні його кілька разів виводили на допити, примушували підписувати документи та проходити поліграф. За словами чоловіка, навіть коли він заявив одному зі слідчих, що зізнання отримані під тортурами, це не мало жодних наслідків.
Після його слів слідчий просто вийшов із приміщення, а через кілька хвилин повернулися люди в балаклавах і знову почали бити затриманого.
“На стіні залишив свій напис”
У суді Тетерев стверджував, що місце його незаконного утримання можна легко перевірити.
Він навіть назвав адресу будівлі в окупованому Мелітополі та заявив, що на стіні досі залишився напис, який він видряпав під час ув’язнення.
“Там на стіні є напис: "Тетерев, Михайлівка. Сиджу 17.09.2023 - 17.10.2023 - 17.11.2023"”.
За його словами, слідство та суд відмовилися оглядати цю будівлю.
Суперечності у справі
Тетерев також звернув увагу суду на низку неточних збігів. За його словами, біля будівлі окупаційної адміністрації працювали камери відеоспостереження, які могли показати, що він не наближався до автомобіля Сушка.
Крім того, він вказав на дивну історію з пультом дистанційного підриву, який нібито знайшли лише через рік після вибуху, але на якому збереглися сліди для ідентифікації.
Також суд не став перевіряти дані мобільного телефону, які могли показати місцеперебування обвинуваченого в день підриву.
Вироки
Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону вже виніс вирок фігурантам справи про ліквідацію Івана Сушка.
Найсуворіше покарання отримав 50-річний Володимир Тетерев. Суддя Ігор Костін визнав його винним за статтею про “акт міжнародного тероризму” та незаконний обіг вибухових речовин у складі організованої групи. Йому призначили довічне позбавлення волі та ще 9 років ув’язнення за “вибуховою” статтею. Перші шість років Тетерев має провести у в’язниці, після чого його переведуть до колонії особливого режиму. Також суд призначив йому штраф у розмірі 700 тисяч рублів.
Інші обвинувачені отримали такі строки ув’язнення: 35-річного Олексія Кириченка, 24-річного Олександра Ляховченка та 36-річного Дмитра Новікова засудили до 18 років позбавлення волі кожного, 22-річний Данило Смола отримав 17 років ув’язнення. Перші чотири роки покарання вони мають провести у в’язниці, а потім відбувати строк у колонії суворого режиму. Крім того, кожному з них призначили штраф у розмірі 600 тисяч рублів.
Контекст
Нагадаємо, Іван Сушко до повномасштабного вторгнення працював у сфері культури в Михайлівці та проводив святкові заходи. Після окупації він погодився співпрацювати з російськими військами й очолив створену окупантами адміністрацію селища.
24 серпня 2022 року його автомобіль вибухнув біля будівлі окупаційної адміністрації. Від отриманих поранень він помер у лікарні. Російське слідство кваліфікувало подію як “акт міжнародного тероризму”.
У справі фігурують п’ятеро жителів Запорізької області - Володимир Тетерев, Олексій Кириченко, Дмитро Новіков, Олександр Ляховченко та Данило Смола. Для всіх них прокуратура РФ вимагає довічного ув’язнення. Детальніше про це - в матеріалі РІА Південь.
Раніше під час судових засідань інші обвинувачені також заявляли про викрадення та багатомісячне утримання в таємній катівні ФСБ у Мелітополі. За їхніми словами, офіційні затримання були оформлені лише після того, як під тортурами були отримані необхідні слідству свідчення. Російський Слідчий комітет відмовився порушувати справу щодо дій силовиків, а матеріали перевірки, озвучені в суді, фактично складалися лише з постанови про відмову.
