57-річну Ірину Іванівну Євдокименко з села Володимирівка Мелітопольського району визнано винною у колабораційній діяльності за організацію фейкового референдуму щодо приєднання захопленої частини України до Росії.

Суд призначив їй покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Також її на 10 років позбавлено права обіймати керівні посади.

Євдокименко Інна Іванівна, фото з соцмереж

Від шкільної працівниці до пособниці окупантів

До війни Ірина Євдокименко працювала в місцевій школі, вела грутки, проте з перших днів окупації її позиція стала очевидною для всіх односельців. У той час як колеги та сусіди намагалися вижити в нових умовах, Євдокименко відкрито демонструвала радість від приходу «руського світу» і відразу погодилась працювати у структурах ворога.

Євдокименко Інна Іванівна (з намистом на грудях), фото з окупаційних джерел

Її чоловік — Олександр Анатолійович Євдокименко, також є відомим пособником ворога. Наразі він обіймає посаду директора «Володимирської школи №30».

директор школи за окупантів Євдокименко Олександр Анатолійович, фото з окупаційних джерел

Чоловік, як і дружина, взяв на себе освітню сферу, перетворивши школу на центр російської пропаганди та змушуючи дітей навчатися за стандартами країни-агресора.

Директор школи за окупантів Євдокименко Олександр Анатолійович (четвертий праворуч), фото з окупаційних джерел

«Голосування» під дулом автомата

За показаннями свідків, жінка активно пропагувала проросійські погляди та переконувала оточуючих, що «Росія тут назавжди». Свою лояльність вона доводила справами: спочатку розносила селом ворожі агітаційні листівки, а потім активно долучилася до процесу встановлення окупаційної влади в районі.

Піком «кар’єри» Євдокименко стало проведення фейкового референдуму у вересні 2022 року в приміщенні місцевої школи. Суд встановив, що колаборантка:

• Особисто обходила будинки місцевих жителів у своєму та навколишніх селах, несучи в руках переносну скриньку та «бюлетені».
• Пересувалася по населеному пункту у супроводі озброєних російських військових, що саме по собі було інструментом тиску на людей.
• Наполегливо «пропонувала» односельцям проголосувати, фактично примушуючи їх до участі в міжнародному злочині під наглядом конвою.

Свідки в суді описували поведінку Євдокименко як зухвалу. Вона користувалася своїм становищем і підтримкою військових, щоб залякувати тих, хто не поділяв її захоплення окупацією. Жителі району підкреслювали: Ірина Іванівна діяла добровільно, з явним задоволенням демонструючи свою близькість до загарбників.

Вирок: 8 років і конфіскація

Розглянувши всі докази, суд визнав Євдокименко винною за ч. 2 ст. 28 та ч. 5 ст. 111-1 КК України. Вирок закономірний: 8 років в'язниці (термін рахуватиметься з моменту затримання). Конфіскація всього майна, включаючи житло та особисті активи. Заборона на роботу в органах влади на 10 років.

Для всіх колабораціоністів Мелітопольського району цей вирок — нагадування. Адже українське правосуддя підтвердило: організація фейкових референдумів — це тяжкий злочин, який не має терміну давності.