Понад 20 дітей з Мелітополя та району, які проживають у Запоріжжі, вже отримали персоналізовані подарунки на дні народження. Це проєкт «Добробокс. Місія Янгол». Як податись, що можна отримати у персоналізованому боксі
Жодна дитина не має зустрічати свій День народження на самоті у час війни!
– це бачення організаторів проєкту: ГО «Від села до міста» у співпраці з ГО «Громадське об'єднання УКРАЇНА - ЦЕ МИ» та ГО «Асоціація ветеранів «Плече побратима».
Цей проєкт – продовження «Добробокс. Від серця до серця». Проєкту, який вітав дітей з прифронтових та окупованих територій з новорічними святами.
А у березні 2026 року громадські організації започаткували проєкт «Добробокс. Місія Янгол». Це персональне привітання для дітей з тимчасово окупованих, прифронтових та деокупованих громад з Днем народження. У проєкті беруть участь 6 громад Запорізької області:
Мелітопольська;
Токмацька;
Енергодарська;
Оріхівська;
Благовіщенська;
Широківська.
Мелітопольська громада вкотре доєднується до проєкту «Добробокс».
Тепер кожного місяця від 8 до 15 маленьких мелітопольців отримують свій персональний подарунок. Це не стандартні набори: кожна коробка збирається під конкретну мрію дитини.
Працює це за принципом «від дитини до дитини». Родини з Мелітополя та району заповнюють анкету у телеграм-каналі Центру допомоги «Саме тут», вписуючи захоплення та бажання дитини.
Хтось у Києві чи іншому куточку України отримує анкету дитини-ВПО і стає тим самим «янголом». Купуючи саме те, про що малеча просила. У проєкті, як сторона, яка дарує подарунок, можуть брати участь:
навчальні заклади;
громадські організації;
або родини, які хочуть допомогти дітям з прифронтових та окупованих територій.
Емоції дитини, яка розпаковує Добробокс. Напис на екрані: "Коли один маленький подарунок стає великим проявом любові"
Для Мелітопольської громади вже зареєстрували іменинників за червень, липень, серпень, вересень. Для наступних реєстрацій діють умови:
Проєкт розрахований на дітей з Мелітополя та району, які мешкають у Запоріжжі/прифронтових територіях.
Для дітей вікон від 6-14 років.
На місяць видається близько десятка Добробоксів на громаду, тож серед зареєстрованих відбирають тих, хто найбільше потребує.
- Пріоритетність мають категорії:
діти з багатодітних родин;
діти, яких виховує одинока мати або батько;
діти загиблих Захисників і Захисниць України%
діти, що втратили одного з батьків.
Коли відбирають дітей по пріоритетності і залишаються місця, приймають форми родин, які першими заповнили анкету.
Форми реєстрації публікуються у телеграм-каналі Центру допомоги «Саме тут. Запоріжжя».
«Ми намагаємося, щоб це було рівномірно, справедливо. І дивимося, хто перший заповнив заявку, чи є пріоритетність. І по такому прикладу ми потім збираємо кожного місяця дітей, які потрапляють у проєкт», – розповідає Інна Єфименко, представниця Мелітопольської ТГ, голова ГО «Меліта».
То що всередині «Добробоксу»
У мелітопольському Центрі єдності у Запоріжжі панує незвична тиша. Її розриває шурхіт пакувального паперу та дитячий вигук. Це момент істини: ніхто – навіть організатори – не знає, що всередині коробки, поки її не торкнуться руки дитини.
«Ми ніколи не розпаковуємо подарунок без малечі. Тільки тоді можна побачити ті справжні емоції, іноді навіть зі сльозами на очах. (...) Мене найбільше вразив смартфон, який отримала дитина у “Добробоксі”», – каже Євген Білик, керівник запорізької ГО «Громадське об'єднання УКРАЇНА - ЦЕ МИ».
Іменинниця Дар’я Торба з Мелітополя займається художньою гімнастикою та любить малювати. А ще – мріє про справжню швейну машинку. У свої дев’ять вона вже знає, що хоче створювати сукні та аксесуари.
Мама – Наталя Торба, жартує, що ховає речі, щоб їх не перешили маленька майстриня. Тож у пакунку: серед стрічок, заколок, солодких подарунків та блокнотів видніється вона – швейна машинка:
«Ще й фіолетового кольору! Це ж мій улюблений колір! Я дуже щаслива, тепер це буде моя майбутня професія», – посміхається дівчинка.
9-річна Дар'я з Мелітополя розпаковує подарунок: емоції, коли побачила швейну машинку мрії.
Подарунок зібрали дошкільнята із дитячого садка «Котигорошко» з міста Боярка, що на Київщині. Паралельно, діти записали відео з привітаннями та пакуванням подарунку. Його разом з святковими піснями та атмосферою показали маленькій іменинниці.
Саме це – дитяча залученість та згуртованість, вразили Марину Лобкову, маму 9-річного Рустема. Йому також вручили подарунок від дітей із ДНЗ «Котигорошко».
«Це дуже приємно, що в наш час люди мають добрі серця і допомагають одне одному. Навіть не держава, а самі люди згруповуються. Навіть такі малі дітки. Це дуже приємно – до мурашок, коли дивишся ці привітання», – каже Марина.
Проте за яскравими іграшками та ґаджетами ховається головне бажання, яке не вміститься в жодну коробку.
Дев’ятирічний Рустем, отримавши величезний ящик конструктора Lego та шкільне приладдя, на питання про найзаповітніше бажання відповідає не задумуючись:
«Щоб війна поскоріше закінчилася».
9-річний Рустем з Мелітопольської громади бере участь у проєкті "Добробокс. Місія Янгол".
«Дітей вирвали з дому, для них це величезний стрес. Ми тут: сильні, тримаємось, але ми хочемо повернути нашу домівку. І це перше бажання усіх дітей: спочатку закінчення війни, а потім лего», – пояснює бажання сина Марина Лобкова.
Історії дітей, що пройшли через окупацію та евакуацію, часто проймають до мурашок навіть досвідчених волонтерів.
Представниця Мелітопольської громади та голова ГО «Меліта» Інна Єфименко згадує дівчинку-сироту, яка через хворобу не змогла вчасно забрати свій подарунок. Коли ж нарешті відкрила коробку – завмерла. Серед інших подарунків, там була вишиванка:
«Вона сказала, що це була її найбільша мрія. А ще постійно повторювала, що у неї не було ще так багато подарунків ніколи. Ці діти чітко знають, що вони – маленькі українці, і вони заслуговують на щастя», – каже Інна Єфименко.
Проєкт «Добробокс. Місія Янгол» став для сотень дітей із окупованих територій чимось більшим, ніж просто подарунком. Це доказ того, що про них не забули. Адже жодна дитина не має зустрічати День народження на самоті під час війни.
