Історія Сергія Костирі наочно демонструє специфіку кадрової політики в окупованому Мелітополі, де соціальні ліфти працюють виключно на лояльності до агресора.
Людина, чия трудова діяльність до великої війни обмежувалася сферою охорони, за два роки перетворилася на одну з ключових фігур у системі розподілу фінансових потоків і пропаганди. Служба безпеки України офіційно задокументувала цей шлях, вручивши Сергію Костирі підозру в колабораціонізмі.
До повномасштабного вторгнення Сергій Костиря працював на другорядних посадах в адміністрації міських ринків у той період, коли директором був ще один зрадник Олександр Фалько (наразі перебуває під слідством російсбких спецслужб, - ред.). Після звільнення Фалька Костиря перейшов на роботу до приватної ритуальної служби Олександра Фалька, де й працював до окупації.
скріншот підозри СБУ
Важливу роль у зборі доказової бази відіграли матеріали журналістських розслідувань: публікації видання допомогли слідству детально відновити хронологію зради та задокументувати кожен крок фігуранта в структурах окупаційної влади.
Політичний ліфт під прапором «Єдиної Росії»
Згідно з матеріалами СБУ, у період із липня по вересень 2023 року Сергій Костиря добровільно долучився до виборчого процесу, організованого РФ. Він балотувався до так званої «Мелітопольської міської ради першого скликання» від путінської партії «Єдина Росія».
Сергій Костиря (ліворуч) оглядає ринок поряд з фейковим мером Сергієм Золотарйовим. фото тг-каналу окупантів
Уже 10 вересня 2023 року за результатами незаконних «виборів» він увійшов до складу «ради», а за тиждень був офіційно зареєстрований як «депутат». Так колишній начальник охорони, який роками обіймав виконавчі посади в приватних структурах, офіційно інкорпорувався в політичну вертикаль окупантів.
Контроль над ринками: від «посильного» до розпорядника «кешу»
Паралельно з політичною активністю Костиря зосередив у своїх руках контроль над економічними ресурсами міста. Розпочавши з керівництва КП «Мелітопольжитлосервіс», він невдовзі обійняв посаду директора МУП «Ринки Мелітополя». Під його пряме управління перейшли найбільші торговельні майданчики міста, включно з Кіровським та Образцовим ринками, а також стратегічною оптовою базою біля заводу «АГАТ».
Якщо в мирний час Костиря перебував на другорядних ролях, то в новому статусі він став розпорядником величезних сум «кешу», що збирається з місцевих підприємців. Щоденний ринковий збір формує багатомільйонні тіньові доходи, які Костиря демонстративно спрямовує на підтримку підрозділів держави-агресора.
Публічна лояльність: від госпіталів до муралів сталінським катам
Особливу пристрасть фігурант має до публічності та пропагандистських акцій, регулярно стаючи обличчям медійних кампаній. Він публічно звітує про передачу «траншів допомоги» військовим госпіталям окупантів, закуповуючи за рахунок ресурсів міста спорядження та медикаменти для армії РФ.
Сергій Костиря допомагає госпіталю. фото тг-каналу окупантів
Не обмежуючись матеріальною підтримкою, він активно долучився до ідеологічної обробки молоді, виступивши спонсором створення муралу сталінському диверсанту Павлу Судоплатову в міській школі №19.
Сергій Костиря спонсорував створення муралу кату. фото тг-каналу окупантів
Вершиною цієї демонстративної лояльності стала публічна передача особистої гладкоствольної зброї на потреби «СВО», здійснена в межах чергової пропагандистської кампанії із залучення мешканців регіону до підтримки агресії.
Сергій Костиря (у центрі) передає зброю. фото тг-каналу окупантів
Кваліфікація дій та юридичні наслідки
В офіційному повідомленні СБУ підкреслюється, що дії Костирі мали усвідомлений та ініціативний характер. Його робота на партію «Єдина Росія», виконання організаційно-розпорядчих функцій і пряме спонсорування структур агресора кваліфіковано за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Попри те, що Костиря продовжує перебувати в окупованому Мелітополі, офіційний статус підозрюваного тягне за собою невідворотні наслідки. Санкція статті передбачає від п’яти до десяти років позбавлення волі з обов’язковою конфіскацією всього майна.
