На Мелітопольщині список «героїв» окупаційних хронік поповнився черговим прізвищем, яке у місцевих жителів викликає лише зневагу. Служба безпеки України офіційно повідомила про підозру Ірині Євдокимівні Філобок, мешканці села Вовчанське.
Ця жінка — не просто випадкова виконавиця, а наочний приклад того, як побутовий колабораціонізм переростає у тяжкий державний злочин.
Ірина Філобок. фото із соцмережі
Сьогодні їй інкримінують одразу дві статті: організацію незаконного референдуму та посягання на територіальну цілісність України. Однак для односельців її зрада почалася задовго до того, як вона взяла до рук урну для бюлетенів.
Сімейний підряд: обіди для «визволителів»
Пам’ять у жителів окупованих територій довга, а архіви місцевих пабліків зберігають усе. Ще на самому початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська тільки зайшли до Мелітопольського району, прізвище Філобок уже «прославилося» у мережі. Поки одні сусіди ховалися у підвалах, а інші виїжджали з окупації, Ірина Євдокимівна розгорнула на своїй кухні справжній тиловий харчоблок для ворога.
скріншот місцевого тг-пабліка
Місцеві жителі повідомляли, що Філобок активно готувала гарячі обіди для окупантів, а її брат, Микола Поліщук, взяв на себе логістику — розвозив їжу по блокпостах. Цей «сімейний підряд» із годування загарбників не залишився непоміченим.
Партизани Мелітопольщини ще тоді намагалися достукатися до совісті зрадників: по всьому району з’являлися листівки-попередження, де було і її ім’я. У них прямо говорилося про відповідальність за зраду, але Ірина, вочевидь, вирішила, що російські сухпайки та лояльність новій «владі» важливіші за життя у рідній країні.
Кар’єрне зростання на «референдумі»
Побачивши таке завзяття у побуті, окупанти швидко знайшли Ірині серйозніше застосування. У серпні 2022 року вона добровільно погодилася стати заступницею голови «дільничної виборчої комісії № 290», яка базувалася у Вовчанському на вулиці Ювілейній.
Підготовка до фейкового волевиявлення стала для неї зірковим часом. Філобок особисто займалася агітацією: розносила пропагандистські газети, проводила «опитування» та переконувала односельців, що їхнє майбутнє — виключно у складі РФ.
Ірина Філобок. фото із соцмережі
Коли ж настали дні самого «голосування» (23–27 вересня), жінка перейшла до активних дій. У супроводі озброєних російських солдатів вона обходила будинки з переносною урною. За свидченнями односельців, під дулами автоматів «сусідка Іра» наполегливо пропонувала людям ставити позначки у потрібних місцях, а інколи й «допомагала» заповнювати бюлетені тим, хто вагався.
Правовий підсумок і 10 років перспективи
Слідство СБУ підкреслює: Філобок діяла абсолютно добровільно. Жодного примусу чи погроз на її адресу не зафіксовано — лише корисливість і щирі проросійські погляди. Вона свідомо допомагала змінювати кордони України, за що тепер офіційно визнана підозрюваною.
скріншот підозри від СБУ
Підозру було оголошено 23 березня 2026 року. Наразі Ірина Євдокимівна перебуває на тимчасово окупованій території, сподіваючись, що «Росія тут назавжди». Однак юридично коло замкнулося. За організацію псевдореферендуму та спробу відірвати Запорізьку область від України їй загрожує до 10 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.
Коли Мелітопольщину буде звільнено, Ірині Філобок доведеться відповісти не лише перед судом, а й перед тими односельцями, у чиї будинки вона заходила разом з окупантами. Каструлі з обідами для ворога і вкрадені голоси сусідів стали для неї квитком в один кінець — до в’язниці, де вона матиме достатньо часу, щоб згадати ті самі попередження від партизанів, які вона так самовпевнено ігнорувала на початку війни.
