Сьогодні православний світ відзначає Великдень. Окупаційні пабліки Мелітополя буквально сочаться патокою: високопоставлені колаборанти змагаються в красномовстві, вітаючи містян із «великим святом». Однак за глянцевими картинками пропаганди ховається сувора реальність — захоплене місто зустрічає цей день в умовах справжнього комунального апокаліпсису.
«Життя відкотилося на 15 років назад»
Поки так званий «міністр енергобудівництва» Москаленко давав урочисті обіцянки повернути світло в кожен дім до свята, реальність розставила все по своїх місцях. Мелітополь уже четверту добу живе в режимі виживання.
скриншот місцевого тг-чату
Світло: Електроенергія з’являється фрагментарно і ненадовго. Жителі повідомляють, що напруга в мережі коливається від 80 до 100 В — техніка просто згорає.
Вода: Через відсутність живлення на насосних станціях крани в багатоповерхівках порожні. «За 72 роки мого життя таке вперше, щоб на Великдень було таке знущання», — скаржиться місцева жителька.
скриншот місцевого тг-чату
Зв’язок: Місто перейшло на спілкування через СМС. Мобільний інтернет працює «через раз», змушуючи містян відчувати себе в ізоляції.
Логіка окупантів: темрява в квартирах, світло на стовпах
Найбільше мелітопольців обурює цинізм загарбників: у той час як цілі мікрорайони сидять у темряві, на порожніх вулицях під час комендантської години яскраво горять ліхтарі.
Логіка окупантів проста і жорстока: їм байдуже на дітей у неопалюваних квартирах без краплі води, їм потрібно, щоб камери спостереження фіксували будь-який рух у пошуках партизанів. Будівлі поліції та комендатур світяться «як гірлянди», працюючи на резервних потужностях, поки прості люди намагаються зарядити телефони в чергах біля небагатьох щасливчиків із генераторами.
Черги — головний символ «нового порядку»
Крім того, у місті виник гострий дефіцит хліба. До кіосків «Паляниці» та магазинів із випічкою вишиковуються величезні черги.
Черга за хлібом. Скриншот із соцмережі
Аналогічна ситуація і з готівкою: гроші в банкоматах закінчилися майже всюди. Ті небагато точок, де ще можна зняти рублі (наприклад, на колишній вулиці Кірова), нагадують місця паломництва.
Паливна та генераторна криза: Попри мантри Балицького про те, що «Крим допоміг із пальним», заправки регіону задихаються від черг. У Михайлівці, Дніпрорудному та Веселому водії стоять по 4–5 годин у надії заправити хоча б кілька каністр для генераторів. До слова, бізнес на генераторах — єдиний, що процвітає: ціни злетіли до небес, але товар розмітають миттєво.
скриншот місцевого тг-чату
Ті, хто живе в багатоквартирних будинках, масово виїжджають до родичів у приватний сектор — там хоча б можна дістати воду з колодязів або свердловин. Великий бізнес і ті, хто заможніші, просто виїжджають до Криму, не бажаючи брати участь у цьому «святі життя». Однак для більшості жителів Мелітополя Великдень цього року став не святом, а черговим днем боротьби за елементарні умови життя — воду, світло і можливість просто приготувати їжу.
