З початку повномасштабної війни в Росії відбувся різкий сплеск справ про «держзраду» та «шпигунство». За даними правозахисників, за цей час засуджено вже понад 700 осіб, тоді як до 2022 року такі вироки були поодинокими. Ця тенденція безпосередньо зачіпає і тимчасово окупований Мелітополь, де подібні справи стали інструментом тиску на місцевих жителів.
Особливу роль відіграла поява у 2022 році нової статті — так званої «держзради-лайт» (275.1 КК РФ), яка формально передбачала м’якше покарання за «конфіденційне співробітництво з іноземною державою». Однак на практиці ситуація розвивається інакше.
Від «лайт»-версії до довічного строку
Як зазначають юристи правозахисної ініціативи «Перший відділ», починаючи з осені 2024 року силові структури дедалі частіше перекваліфіковують такі справи на «повну» статтю про держзраду (275 КК РФ). Пік цієї практики припав на зиму–весну 2025 року.
Це означає різке посилення покарання: якщо раніше йшлося про кілька років ув’язнення, то тепер обвинуваченим загрожують десятки років колонії або навіть довічне позбавлення волі.
Для жителів Мелітополя це особливо небезпечно, адже в умовах окупації будь-яку дію можуть трактувати як «допомогу Україні».
За що можуть звинуватити
За словами юристів, межа між статтями фактично розмита. На практиці це виглядає так: сам факт спілкування може вважатися «держзрадою-лайт», але будь-яка подальша дія — навіть мінімальна — вже трактується як «повна» держзрада.
Йдеться про найзвичайніші речі: переписку, повідомлення в чатах, надсилання фотографій чи коментарі. У Мелітополі, де телефони перевіряють на блокпостах, такі дії легко стають підставою для кримінальної справи.
Провокації як система
Правозахисники підкреслюють, що значна частина подібних справ пов’язана з провокаціями. Контакт нерідко ініціюють самі силові структури — через боти, фейкові акаунти або «випадкових» співрозмовників.
Людині пропонують виконати просту дію, після чого це використовується як доказ «співробітництва». У матеріалах справ такі випадки часто оформлюють як «оперативний експеримент».
Чому це стосується Мелітополя
За оцінками юристів, близько 95% справ про держзраду пов’язані саме з Україною. Це робить жителів окупованих територій особливо вразливими.
Будь-які зв’язки з рідними, фінансові операції чи навіть обговорення подій можуть бути трактовані як загроза.
«Держзрада» як інструмент тиску
Сьогодні ця стаття дедалі частіше використовується як універсальний механізм контролю. Її можуть застосовувати самостійно або додавати до інших обвинувачень, посилюючи покарання.
У результаті навіть незначні дії — повідомлення, фото чи переказ грошей — можуть призвести до суворого вироку.
Пенсіонери під ударом
Окремою мішенню стали люди похилого віку. Останнім часом на окупованій Мелітопольщині фактично розгорнулося полювання на пенсіонерів: проти них масово відкривають кримінальні справи, а пропагандистські ресурси демонстративно публікують кадри затримань.
Вироки вражають жорстокістю — 10–15 років колонії для людей похилого віку фактично означають смертний вирок.
Показовий випадок — 69-річна жителька села Плодородне Галина Бехтер, яка отримала 11 років позбавлення волі за використання мобільного банківського застосунку. Звичайний переказ коштів було трактовано як «фінансова допомога іноземній державі».
І це не поодинока історія. Літні жителі отримують величезні строки навіть за невеликі суми, надіслані родичам. За даними джерел, у низці випадків йшлося не про підтримку армії, а про спробу розпорядитися власною пенсією — допомогти дітям або просто отримати готівку.
Реальність під окупацією
Для жителів Мелітополя це означає життя в постійному ризику. Те, що ще недавно вважалося звичайною частиною повсякденності, сьогодні може обернутися серйозними наслідками.
Саме тому дедалі більше людей сприймають такі справи не як боротьбу зі злочинами, а як механізм залякування, у якому межі допустимого навмисно розмиті.
