В окупованому Мелітополі та інших захоплених регіонах України російська влада розгортає масштабну підготовку до чергового виборчого фарсу — виборів до Державної думи РФ, запланованих на вересень 2026 року.

Вибори до Держдуми Росії призначені на період з 18 по 20 вересня 2026 року. На них планується обрати 450 депутатів, частину з яких спробують «легітимізувати» через голоси жителів Мелітополя, Бердянська та інших захоплених міст, перетворюючи виборчий процес на інструмент політичного шантажу на міжнародній арені.

Однак за «святом демократії» ховається каральна операція з виявлення незгодних та остаточної примусової інтеграції населення. Про головні ризики для жителів окупованих територій розповіла директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова під час пресконференції у Києві, — повідомляє портал Польське радіо.

Вибори як інструмент перепису та депортації

Правозахисники попереджають: виборчі списки будуть використані окупаційними адміністраціями не для підрахунку голосів, а для тотального перепису населення віком понад 18 років. Нагадаємо, згідно з останніми змінами в міграційному законодавстві РФ, проживання на захоплених територіях з українським паспортом тепер фактично заборонено.

На незгодних чекає депортація або утримання в міграційних в'язницях, а участь у виборах стане для окупантів своєрідним тестом на «лояльність».

Адмінресурс і поквартирні «обходи»

Відмовитися від участі в цьому фарсі місцевим жителям, особливо тим, хто працює в бюджетній сфері, буде практично неможливо. У зоні особливого ризику:

• Вчителі та лікарі (яких окупанти вважають ключовими провідниками пропаганди).
• Співробітники комунальних підприємств.
• Військовослужбовці, яких примушують голосувати першочергово.

Під час свого виступу Альона Луньова чітко окреслила правові межі для українських громадян, які опинилися в окупації. Зокрема, вона роз'яснила, що саме по собі голосування не є кримінальним злочином, тоді як участь в організації виборів тягне за собою кримінальну відповідальність.

«Насправді, саме по собі голосування на виборах не є кримінально караним діянням відповідно до статті 111-1 Кримінального кодексу України. Це не розглядається як колабораційна діяльність. Але такою є участь у політичних заходах та в організації проведення незаконних виборів у складі дільничних виборчих комісій», — розповіла Альона Луньова.

 

Як уникнути відповідальності

Правозахисниця наголосила, що робота у виборчих комісіях або навіть обходи помешкань людей з урнами для голосування вже розглядаються правоохоронними органами України як співпраця з окупаційною адміністрацією. У зв'язку з цим Луньова дала чітку рекомендацію, як діяти жителям окупованого Мелітополя.

«Нам необхідно налагодити комунікацію і максимально відмовляти людей на окупованих територіях від участі в пов'язаних із цими виборами організаційних процесах: не входити до дільничних комісій, максимально симулювати хворобу, виїжджати, але не брати участі в організаційній виборчій діяльності», — зазначає правозахисниця.

Кадровий резерв зрадників

За прогнозами експертів, Кремль сформує пул депутатів Держдуми від окупованих територій, використовуючи змішаний підхід: поєднання місцевих колаборантів та призначених Москвою політиків. Альона Луньова не виключила, що Росія намагатиметься просувати образ «звичайних людей», які нібито представлятимуть інтереси «нових регіонів» на федеральному рівні. Насправді ж місця в парламенті отримають люди, які вчинили державну зраду і наразі обіймають керівні посади в окупаційних адміністраціях.

Легітимність усієї Держдуми під питанням

Радник із правових питань громадянської мережі «Опора» Павло Романюк переконаний, що наслідки включення окупованих територій до виборчої карти РФ виходять далеко за межі регіонального контексту і ставлять питання про легітимність усього майбутнього складу Держдуми.

«Україна послідовно, протягом багатьох років, починаючи з 2016 року, дотримується позиції, згідно з якою Верховна Рада прямо заявляє про нелегітимність не лише виборів до російської Держдуми, а й усього її складу, повноважень, актів та рішень», — зазначає Павло Романюк.

Експерт також не виключив спроб Кремля перетворити ці вибори на інструмент шантажу на наступних раундах міжнародних переговорів. Переговорники заявлятимуть, що окуповані території України вже інтегровані в політичну систему РФ і представлені місцевими депутатами в російському парламенті, намагаючись таким чином позиціювати цей міжнародний конфлікт як свою внутрішню справу.

План жорсткої реакції Києва та партнерів

Юридично такі аргументи є нікчемними, оскільки згідно з нормами міжнародного права, країна-окупант не набуває автоматичного суверенітету над окупованими територіями. У цьому контексті Романюк вважає критично важливим для України дати коректну та жорстку відповідь на цей виклик.

«Ми вимагаємо, щоб така відповідь була завчасною і жорсткою. По-перше, Україна та партнери мають ще до дня голосування чітко заявити про невизнання будь-яких виборів та інших виборчих процедур РФ на тимчасово окупованих українських територіях. А по-друге, мають автоматично запускатися або розширюватися санкції проти організаторів, членів ЦВК РФ, окупаційних виборчих комісій, кандидатів, а також осіб, яких Росія спробує провести до Держдуми», — каже Романюк.

Правозахисник підкреслив, що у Києва та його західних партнерів уже сформована необхідна санкційна та політико-правова база для жорсткої реакції. Тепер вкрай важливо її масштабувати, щоб обмежити або зовсім відбити бажання Росії проводити нинішню політику на окупованих територіях України.