У Запорізькій області винесено черговий вирок, який ставить крапку в питанні юридичної відповідальності для високопоставлених мелітопольських колаборантів.
Запорізький районний суд заочно засудив до 7 років позбавлення волі Сніжану Марченко — жінку, яка пройшла шлях від служби у Збройних силах України до крісла першої заступниці окупаційної адміністрації курортної Кирилівки.
Історія Марченко — це не просто хроніка зради, це наочний приклад того, як швидко «русскій мір» перетворює людей на співучасників воєнних злочинів, а потім викидає їх на узбіччя, залишаючи лише тавро злочинця та перспективу реального тюремного строку.
Кар’єрний ліфт на кістках: від секретарки до «правої руки» гауляйтерки
Сніжана Марченко (у дівоцтві Павлова) народилася 1990 року, виросла в селі Долинське. Здавалося б, біографія типова: онука колишнього голови сільради, сім’я, дитина. Однак у її минулому є факт, який робить перехід на бік ворога особливо цинічним: до війни Марченко служила у прикордонних військах ЗСУ.
Сніжана Марченко. фото з її особистої сторінки в соцмережі
Присягнувши на вірність Україні, вона однією з перших пішла на поклон до загарбників, коли в лютому 2022 року до Кирилівки зайшли російські танки.
Її злет при окупантах був стрімким. Почавши з посади рядової секретарки, до грудня 2022 року вона вже обійняла крісло заступниці голови «адміністрації», а за місяць стала першою заступницею скандально відомої Катерини Уманець.
Марченко з Уманець. фото тг-каналу окупантів
Марченко не просто значилася в штаті — вона активно вибудовувала окупаційну вертикаль, підтверджують свідки на суді:
Формувала списки на отримання російських паспортів і гуманітарної допомоги.
Особисто проводила прийоми громадян, переконуючи їх співпрацювати з ворогом.
Разом з Уманець вимагала від пожежних частин встановлювати триколори над захопленими будівлями.
Марченко проводить прийом громадян. фото тг-каналу окупантів
«Бранзулетки» за СВО та оргії на віджатих базах
За лояльність окупанти не скупилися на сумнівні «нагороди». У 2023 році Марченко нагородили медаллю «За участь у СВО» — відзнакою, яку в Україні справедливо називають «чорною міткою».
Поки жителі Мелітопольщини виживали в умовах дефіциту й терору, Марченко та її начальниця обживали «Перлину Таврії» — одну з найелітніших баз відпочинку на березі Азовського моря, яку окупанти відібрали в законних власників.
- База перетворилася на закритий притон для «ублаження» російських військових, зокрема кадировців та осетинських «добровольців» з батальйону «Алания», - розповідали тоді наші читачі з місцевих жителів.
Втім, для самої Марченко цей інцидент став передвісником заходу її недовгої «зоряної» кар’єри при окупантах.
Але, крім того, зокрема й завдяки публікаціям, колаборантка потрапила в поле зору українських правоохоронців. Вона стала фігуранткою кримінального провадження та отримала підозру від СБУ. Нещодавно справу розглянули в суді.
Вирок і розплата
Запорізький суд, вивчивши докази та показання свідків, дійшов однозначного висновку: Марченко діяла добровільно й усвідомлено. Жодного примусу з боку російських спецслужб не було — була лише жага влади та легких грошей.
Підсумок судового розгляду:
7 років позбавлення волі (заочно).
Конфіскація всього майна.
Заборона працювати в органах влади протягом 15 років.
Сьогодні Сніжана Марченко перебуває в розшуку. Вона переховується на окупованій території, але статус «першої заступниці» залишився в минулому. Тепер вона - лише чергова пішка у великій грі, яку окупанти використовують, поки вона їм вигідна, і забувають, щойно з’являються проблеми.
Для всіх колаборантів Мелітопольщини цей вирок - чіткий сигнал. Україна фіксує кожен крок, кожен підпис під окупаційним наказом і кожну участь у пропагандистських шоу. А це означає, що рано чи пізно «Афродіті» з Долинського доведеться змінити апартаменти на «Перлині Таврії» на камеру в українській в’язниці.
