Мелітопольське казначейство виявилося єдиним у Запорізькій області, яке майже повним складом залишилося в окупованому місті та продовжило роботу вже з окупаційними структурами Росії.

Робота української правоохоронної системи з фіксації злочинів колаборантів не припиняється, навіть коли злочинці переховуються в окупованих містах під захистом російських штиків. Збір доказів, свідчення колег та аналіз фінансової діяльності зрадників з часом неминуче перетворюються на реальні судові вироки.

Однією з таких історій стала справа високопоставленої співробітниці мелітопольського казначейства, для якої кар’єрне зростання при окупантах обернулося десятирічним тюремним строком і конфіскацією всього нажитого майна.

Історія безпрецедентної зради

Мелітопольське управління Держказначейства виявилося єдиним у Запорізькій області, яке після повномасштабного вторгнення перейшло на бік ворога майже у повному складі.

Працівники казначейства перейшли на бік ворога. фото тг-каналу окупантів

Іронічно, що ще у 2017 році ці ж люди активно брали участь у патріотичних акціях, демонструючи вірність Україні. Однак випробування війною колектив не витримав.

Флешмоб за участю працівників казначейства. 

Детально висвітлювало цю історію, коли в розпорядженні редакції опинилися повні списки працівників-зрадників.

Стало очевидно, що за масовим переходом під російський прапор стояла багаторічна керівниця установи Людмила Шакуріна.

Людмила Шакуріна. фото з соцмережі

У місті її знали як владну та вкрай специфічну керівницю: колеги згадували її звичку вести «чорні списки» директорів підприємств, затримуючи виплати тим, хто не виявляв їй особистої пошани на свята. Саме Шакуріна стала головною агітаторкою переходу до російської структури, фактично примусивши підлеглих до державної зради.

Друга у списку: роль Ксенії Гушель

Однією з найактивніших помічниць Шакуріної стала Ксенія Гушель (у дівоцтві Іщенко). У списку зрадників, опублікованому журналістами, її прізвище значилося під другим номером. Маючи профільну освіту (у 2006 році вона закінчила економіко-гуманітарний факультет ЗНУ за спеціальністю «Банківська справа»), Гушель стала ідеальним інструментом для ворога.

Ксенія Гушель. фото з соцмережі

Вона добровільно погодилася обійняти посаду головної бухгалтерки у створених окупантами структурах — спочатку в так званій «військово-цивільній адміністрації», а згодом і в «управлінні федерального казначейства».

Її діяльність була спрямована на повне знищення української фінансової системи в регіоні та впровадження російських стандартів. Вона особисто контролювала бюджетні потоки, за рахунок яких фінансувалася діяльність окупаційних органів влади та силових структур загарбників.

Доходи родини та ціна «русского мира»

Для Ксенії Гушель та її чоловіка Віталія перехід на бік ворога, ймовірно, був прагматичним рішенням. Родина жила в достатку: у їхній власності перебували квартира в Мелітополі площею понад 60 квадратних метрів, приватний будинок, земельна ділянка та автомобіль Chevrolet Lacetti.

Ксенія Гушель з чоловіком. фото з соцмережі

Примітно, що безпосередньо перед початком великої війни родина проявила дивну передбачливість, відкривши понад десять рахунків у різних українських банках.

скриншот декларації Ксенії Гушель

Однак розрахунок на те, що окупація спише старі гріхи та принесе нові статки, не виправдався. Увесь цей перелік майна тепер офіційно підлягає конфіскації в дохід держави України згідно з рішенням суду.

Упізнання та вирок

У судовому процесі важливу роль відіграли свідчення колишніх колег з інших районів області, які не зрадили присягу. Вони розповіли, що дізналися про зраду мелітопольських казначеїв з відкритих джерел та пропагандистських ресурсів.

Один із колег згадував, як побачив у мережі групове фото всього колективу мелітопольського управління, яке позувало в офісі вже в статусі «російських службовців». Ксенію Гушель упізнали одразу — як за фотографіями, так і за активною участю в житті окупаційного відомства.

Свідки підтвердили, що Гушель не просто залишилася в місті, а свідомо й добровільно пішла на співпрацю, поділяючи ідеї «русского мира» та допомагаючи ворогу вибудовувати адміністративний апарат.

На підставі зібраних доказів Комунарський районний суд Запоріжжя виніс вирок. Ксенію Гушель визнано винною у колабораціонізмі. Їй призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Крім того, їй на 15 років заборонено працювати в органах влади, а все її майно — від нерухомості до банківських рахунків — буде конфісковано.