1 квітня 2026 року, Апеляційний військовий суд РФ залишив без змін нелюдський вирок волонтерці Надії Росинській (Надін Гейслер), яка допомогла сотням жителів окупованого Мелітополя евакуюватися та рятувати домашніх тварин.

Про це повідомляє кореспондент російського видання «Медіазона» із зали Апеляційного військового суду РФ. Трійка суддів підтвердила рішення першої інстанції — 22 роки колонії загального режиму за «держзраду» та «сприяння тероризму».

скрин соцмережі Гейслер

«Кримінальне чтиво» в залі суду

Надін брала участь у засіданні по відеозв'язку з бєлгородського СІЗО. У своєму останньому слові вона назвала звинувачення «маразмом» і порівняла матеріали справи з вигадками Тарантіно, побажавши сил усім політв'язням у Росії.

«Вийшло справжнє кримінальне чтиво, якому позадрив би сам Тарантіно. Враховуючи весь маразм, і те, що сьогодні перше квітня, я цілком припускаю, що зараз почую фразу, ніби все це розіграш. Але з 24 лютого 2022 року мені не смішно. Я була змушена, як би жахливо і голосно це не звучало, рятувати життя людей і тварин під час гуманітарної катастрофи, здійснювати постачання та евакуацію. Мою допомогу отримали десятки тисяч людей. Тут і зараз я стою перед вами не одна, поруч зі мною тисячі. Серед них і живі, і вже мертві. Ці люди кажуть, що я їхня остання надія, що без моєї допомоги вони б не вижили. Я допомогла їм вижити продуктами, медикаментами, оплатою їхніх ліків, евакуацією, нічлігом, наданням житла, пошуком зниклих дітей і навіть оплатою їхніх похоронів. Допомагала всім, до кого змогла дотягнутися. Але чомусь, говорячи про мою діяльність, ніхто ні слова про це не сказав», — заявила дівчина.

 

Мелітопольський слід: помста за людяність

Для Мелітополя Надін Гейслер стала символом надії у найважчі часи. Вона заснувала рух «Армія красунь», який опікувався мелітопольцями на єдиному гуманітарному коридорі в Колотиловці.

Чим саме вона допомагала нашому місту:

• Евакуація під погрозами: Восени 2023 року Надін допомогла жительці Мелітополя вивезти через кордон майже 70 тварин (серед яких 46 пуделів та 20 вівчарок), коли російські прикордонники знущалися над жінкою.
• Гуманітарний хаб: Волонтерка організовувала нічліг, харчування та медичну допомогу для мелітопольських біженців, які днями чекали на перехід через «сіру зону».
• Конфлікт із ФСБ: Надін відкрито фіксувала порушення прав людини на КПП, чим викликала лють окупаційних спецслужб. За її словами, співробітники ФСБ перешкоджали виїзду, вимагали довідки, погрожували штрафами за «незаконне перевезення» тварин і свідомо затягували оформлення документів.

скрин соцмережі Гейслер

Абсурдні звинувачення та відсутність доказів

Надін Гейслер затримали в лютому 2024 року під час повернення з Грузії. Майже одразу її внесли до реєстру «екстремістів і терористів» і розпочали серію кримінальних справ. Тиск чинили і на її батьків — їм погрожували насильством, якщо дівчина не визнає провину.

Влітку 2025 року другий Західний окружний військовий суд засудив 27-річну волонтерку до 22 років колонії суворого режиму та штрафу у 320 тисяч рублів. Її визнали винною за трьома тяжкими статтями:

• «державна зрада»,
• «заклики до дій проти безпеки РФ»,
• «сприяння терористичній діяльності».

волонтерка Надія Росинська (Надін Гейслер) — фото з відкритих джерел

Окупанти засудили дівчину за один пост в Instagram про збір коштів, причетність до якого Надін заперечує. Також їй закидають «наведення безпілотників» у Харківській області, хоча в її паспорті немає жодної відмітки про перетин кордону України. Звинувачення у «фінансуванні тероризму» будується на вкрай сумнівній системі транзакцій. Слідство стверджує, що українська волонтерка Ірина Перевозчикова, яка проживає в Грузії, нібито за вказівкою Росинської зробила п'ять переказів іншому волонтеру — Сергію Ковальчуку.

Захист Надії підкреслює абсурдність цих доводів:

Немає зв'язку з «Азовом»: Обвинувачення так і не змогло підтвердити, що Ковальчук дійсно переказав ці гроші українському батальйону.

Цільове призначення: Сама Росинська перераховувала кошти Перевозчиковій виключно на потреби створеного нею притулку для тварин. Більше того, у справі є відеозапис опитування самого Ковальчука, який підтверджує: грошей від Росинської він не отримував.

Підсумок: 22 роки за милосердя

Захист Надін наголошував, що всі грошові перекази йшли виключно на потреби притулку для тварин та допомогу цивільним. Проте російський суд проігнорував відсутність прямих доказів. У своєму останньому слові Надія також згадала «фантастичні» докази, які лягли в основу справи. Серед них — свідчення такого собі українського полоненого, який просто чув, що «Азову» допомагає «якась дівчина на ім'я Надія».

Ще безглуздішими виглядають слова секретної свідчиці із СІЗО: та заявила, що Надін нібито наводила безпілотники, ведучи прямі трансляції з Лиману. І це при тому, що волонтерка фізично не перетинала кордон України, що підтверджується її документами.

Цей вирок — не просто покарання для 27-річної дівчини, а акт залякування для всіх, хто намагається допомагати жителям окупованих територій. Надін Гейслер залишається в СІЗО, де її стан здоров'я стрімко погіршується, але вона впевнена: за її спиною стоять тисячі врятованих нею життів мелітопольців та інших українців, для яких вона була останньою надією.