Поки російська пропаганда ліпить образ «созидательницы» з колишньої мелітопольської вчительки вокалу, українське правосуддя винесло свій вердикт. 4 березня 2026 року було офіційно відкрито кримінальне провадження щодо так званої «в.о. міністра культури» окупованої частини Запорізької області Світлани Геннадіївни Назіної.
Завдяки масштабній доказовій базі, зібраній зокрема за матеріалами розслідуваньколаборантці пред'явлено підозру за ч. 5 ст. 111-1 КК України. З огляду на те, що фігурантка переховується на захоплених територіях, запущено процедуру спеціального досудового розслідування.
скриншот з сайту Запорізької обласної прокуратури
Від «Домінанти» до зради: кар'єрний шлях Назіної
До повномасштабного вторгнення Світлана Назіна (01.02.1977 р.н.) була відома в Мелітополі виключно у вузьких творчих колах. Вона володіла студією вокального мистецтва «Домінанта», працювала у Палаці творчості дітей та юнацтва та керувала хором «Радість».
Проте таланти балетмейстера та хормейстера виявилися лише прикриттям для непомірних амбіцій. З приходом російських військ Назіна не просто залишилася в місті, а миттєво перейшла на бік ворога. Допомогли в цьому родинні зв'язки: її брати — Дмитро та Антон Трухіни — відомі в місті колаборанти зі стажем. Саме за протекцією брата Дмитра вчорашня вокалістка отримала свою першу значущу посаду — директора Палацу культури Залізничників.
Міфологія «порожнього місця»: як Назіна «створювала з нуля» працюючий ПК
У своїх інтерв'ю пропагандистам Назіна часто повторює тезу про те, що вона нібито «створювала ПК Залізничників з нуля».
«Те, що там є зараз, я створювала сама... З одного боку, радісно, що все побудовано», — пафосно заявляла вона на камеру.
Насправді цей «героїзм» — чиста фікція. До окупації Палац культури був повністю укомплектований кадрами та обладнанням.
Світлана Назіна. фото тг-каналу окупантів
«Порожнеча», про яку говорить Назіна, виникла виключно через те, що професійний колектив відмовився співпрацювати із загарбниками та працювати під керівництвом скандальної дилетантки. Назіній довелося не «створювати», а судорожно шукати заміну кваліфікованим фахівцям, затикаючи дірки випадковими людьми, згодними на російську зарплату.
Політична рокіровка: навіщо «міністру» мандат?
Співпраця з окупантами не обмежилася культурою. Назіна активно включилася в політичні ігри, ставши «депутатом» Мелітопольської міськради від путінської партії «Єдина Росія».
Однак потім стало відомо про її достроковий вихід із «депутатського корпусу». Причина виявилася прозаїчною: перехід на посаду в.о. міністра культури регіону вимагав офіційної відмови від мандата. Ставши «обличчям» окупаційної культури, Назіна одразу визначила пріоритети — створення контенту про «СВО» та «освоєння» бюджетних субсидій РФ.
Світлана Назіна та Вадим Пігарьов перерізають стрічку в училищі культури. Скриншот із сюжету пропагандистів
У чому звинувачується «міністр»
Згідно з матеріалами кримінальної справи, Назіній інкримінується добровільне зайняття посади в незаконних органах влади (колабораціонізм). До сфери її злочинної діяльності входять:
Пропаганда війни: Організація культурних заходів, що прославляють агресію РФ.
Ідеологічна обробка: Примус творчих колективів до участі в акціях на підтримку «СВО».
Розкрадання майна: Керівництво процесами переоформлення української державної власності на баланс окупаційних адміністрацій.
Замість сцени — лава підсудних
Завершення досудового розслідування — це лише питання часу. Завдяки системній роботі журналістів та спецслужб, кожен публічний вихід Назіної задокументований.
Стаття 111-1 (ч. 5) передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Поки Назіна мріє про «капітальні ремонти» за російські гроші, українські прокурори готують обвинувальний акт. Спеціальне розслідування дозволить винести їй вирок заочно, а це означає, що при будь-якому виїзді за межі окупованих територій або після деокупації Мелітополя «міністр-вокалістка» негайно вирушить за ґрати.
