Десятки лампад спалахнули на Алеї Героїв у Запоріжжі в пам'ять про тих, хто став героєм-добровольцем. До акції пам’яті до Дня добровольця доєдналися переселенці з окупованих територій, зокрема родини з Мелітопольщини. 

Організатор заходу – ГО «Родини загиблих Запорізького краю», яку очолює Світлана Ізмайлова з Мелітопольського району. Раніше ми вже розповідали її історію.

Заступниця голови організації Яна Чорткова каже, що добровольці стали фундаментом оборони міста: 

«Вони пішли воювати з перших днів, не чекаючи повісток. Ми хочемо запалити лампадки і поставити на наших пропорцях на знак того, що вони завжди поміж нас. Ці сміливі хлопці і дівчата вони створили такі умови, через які Україна досі стоїть», – каже активістка. 

За її словами, на заклик у чатах відгукнулися не лише вдови та матері, а й представники громадських організацій «Спротив», «Разом-ЮА» та небайдужі містяни, для яких цей біль став спільним. Загалом, десятки людей доєднались до акції пам’яті.

Світлана Дорохова, мати полеглого бійця, згадує, як її син Олександр намагався потрапити до війська з 2022 року, але отримував відмови через стан здоров'я. До вересня 2023-го він допомагав захисникам у Кам'янському – селі, що стало ключовим форпостом на підступах до Запоріжжя. 

«Він сказав, мама, поїхали зі мною, ти мені приносиш удачу. Ми поїхали з ним в військомат, він вийшов, каже, мама, в мене повістка на руках», – розповідає Світлана.

Для Світлани участь в акції – це спосіб нагадати про ціну свободи:

«Важливо, бо це пам'ять про наших загиблих добровольців і на підтримку добровольцям, які зараз захищають нашу Україну... це клич усім не бути байдужими до агресії Росії проти України».

Молитву за полеглих провів військовий капелан Бердянського прикордонного загону отець Степан. Він наголосив на важливості єдності для тих, хто тримає тил сьогодні. 

«Це люди, які своїм бажанням, своєю волею змінили цей світ. Згадуємо наших рідних, близьких, наших хлопців і дівчат, які зробили сьогоднішній і завтрашній день вільного Запоріжжя... Нам треба єдність, всі єдино стати у цьому фронті свободи», – зазначив капелан. 

День Добровольця у Запоріжжі зустрічали з тихою пошаною. Були шануючі руки мами та малого сина на портреті загиблого батька. Було сонце, що сідало за обрій. Та десятки вогників на алеї прапорців, що сяяли замість нього. 

Були сльози, але більше – шани: обійми, прапори та квіти. І вона – шана, залишилась і по завершенню заходу. 

Люди вже розійшлись, коли 25-чоловік підійшов до Алеї прапорців та встав на коліна на порожній площадці. Розповів журналістці – серед знайомих, на щастя, загиблих немає, схиляється перед усіма. Бо сам не став добровольцем, тож вдячний за своє життя героям.