У Запоріжжі, що стало прихистком для тисяч бійців, зокрема з окупованої Мелітопольщини, психологічна реабілітація виходить за межі кабінетів. Тут на базі кінологічного центру Запорізької поліції лікують безумовною любов’ю тварин.

Двері кінологічного центру запорізької поліції відчиняються, і тишу коридорів миттєво розрізає дзвінкий гавкіт. Але це не тривога. 

Назустріч групі чоловіків у камуфляжі та цивільному виводять молоду золотисту лабрадорку Ніколь та елегантну кавалер-кінг-чарльз-спанієль Бетті. Це собаки-терапевти, які буквально випромінюють спокій. 

Контроль над тілом через повідець

Для ветерана на протезах звичайна прогулянка – це виклик. Але коли в руках повідець, а поруч – активна Ніколь, фокус уваги зміщується. Ветеранів вчать проводити собак через перешкоди. Це не просто гра: так чоловіки вчаться знову відчувати контроль над власним тілом, тримати баланс і координувати рухи.

 За кожну правильно виконану команду – ласощі. Собака радіє, а ветеран вперше за довгий час щиро посміхається.

«Тварини – мовчазний друг. Він допомагає емоційно, він допомагає тілесно, не словом, а ділом», – пояснює Юлія Шляхова, психологиня  ГУНП в Запорізькій області.

Працюють у парі: кінолог Світлана та психологиня Юлія. Вона зазначає, що заходи проводять для реінтеграції:

• ветеранів;

• учасників бойових дій;

• сімей загиблих та поранених бійців;

• поліцейських;

• усією системи МВС: працівників національної гвардії та ДСНС.

Собак для цього обирають прискіпливо – з 50 вихованців центру собак-терапевтів лише двоє – Ніколь та Бетті.

«Вони повинні бути людиноорієнтовні, комунікабельні, зовсім не агресивні та не лякливі. Неозброєним оком видно: спочатку ветерани замкнені, не знають, що вони тут роблять. Але проходить 5 хвилин адаптації, вони погладили, покормили – і все, з’являється усмішка», – додає психолог.

Юлія Шляхова, психологиня ГУНП в Запорізькій області з собаками-терапевтами: лабрадор Ніколь та кавалер-кінг-чарльз-спанієль Бетті. Фото Наталя Чайка

Історія Костянтина: від бліндажів до протезів

Серед учасників – Костянтин Петін. Він на війні з 2014-го: спочатку артилерія 55-ї бригади, згодом – оператор дрона у 15-й бригаді «Кара-Даг». У 2024 році він отримав важке поранення – травматичну ампутацію обох кінцівок.

Зараз Костянтин впевнено стоїть на протезах та намагається вести активну Ніколь через перешкоди. Зізнається: заходів з абілітації (відновлення ветерана після фізичної реабілітації, опанування знань та навичок для повернення у соціум, авт.) у Запоріжжі достатньо. Намагається відвідувати більшість, щоб рухатись та відчувати життя:

«Понад 9 років я жив у бліндажах та окопах... А зараз я насолоджуюся життям.  Доводиться боротися зі своєю лінією, змушувати себе рухатись. Посидиш тиждень-два вдома – і потім дуже важко ходити. 

Тому такі заходи допомагають жити взагалі».

Соціалізація через спільність

Роман Чернєв, мелітополець і ветеран, який пройшов полон, а нині працює у сфері ветеранської політики, вважає, що головний виклик після демобілізації – потреба бути корисним.

«Ветеранський спорт, працевлаштування, каністерапія – це все треба. Хлопці спілкуються один з одним, бували випадки, коли на таких зустрічах планували власний спільний бізнес, рибалку чи походи. Ветерану треба дати можливість показати себе, бути корисним у цивільному житті», – каже Роман.

Він згадує, як ще під час АТО та повномасштабного вторгнення бійці рятували тварин із передової:

«Тварини – це клас. Вони беззахисні, їм треба допомагати. А вони, в свою чергу, людям допомагають бути людяними і якось радіти».

Кінологиня Світлана разом з Бетті малює дерево життя - арт-терапія. Фото Наталя Чайка

Під час зустрічі ветеранам запропонували арт-терапію – розмалювати своє «дерево життя». Правило одне: нічого не пояснювати, якщо не хочеться. 

Ветерани зосереджено працюють над малюнком, чергуючи пензель із погладжуванням вух Бетті та Ніколь. Спілкування з побратимами та тваринами – найкращі ліки від домашньої ізоляції.

Як потрапити на зустріч?

Потрапити на реабілітацію через спілкування з собаками можна записавшись через фейсбук-сторінку Кінологічного центру Запорізької поліції.

У Запоріжжі також можуть психологічно відновлюватись через іпотерапію – верхову їзду та спілкування з конями. Читайте про це у матеріалі: