Гаряча міліна (страва з твердим сиром) на столі, автентичні строї, привезені з Болгарії, та спільне хоро (традиційний танок), що об’єднує переселенців з усієї Мелітопольщини. Поки рідне Приазов’я перебуває в окупації, його традиції оживають у Запоріжжі.
У хабі Приазовської громади Мелітопольського району відбулося одне з найколоритніших болгарських свят – Бабин ден. Це давній обряд, присвячений «бабам-повитухам» та материнству. У народному календарі він ставить крапку в циклі зимових свят.
Цьогоріч подія зібрала не лише етнічних болгар, а й представників грецької, німецької та кримськотатарської спільнот, ставши справжнім майданчиком для культурного діалогу в релокації.
Запросили і гостей з партнерських громад:
Софіївської;
Андрівської;
Приморської;
Широківської;
та військових з Бердянського прикордонного загону.
Нагадаємо, раніше Широківська громада запрошувала приазовців на День борщу. А сьогодні Приазовська громада кличе гостей на своє гастрономічне свято.
Традиції «на виїзді»
За пишно накритим столом у Приазовському хабі понад 30 жінок. Чоловіків ви тут не побачите – це не їхнє свято.
Сьогодні тут царують дівчата – вони промовляють тости, пригощаються як традиційними болгарськими: бобом (квасолею) та міліною, так і звичною українською випічкою та канапками. Співають українських народних пісень але танцюють традиційний болгарський танок Хоро. Це все Бабин ден у приазовців!
Свято має глибоке язичницьке коріння, яке модернузувалось під християнські канони. Головна героїня свята – повитуха, поважна жінка, яка допомагала при пологах. Сьогодні її роль трансформувалася, але суть залишилася незмінною – вшанування досвіду та жіночої сили.
«Згадуючи оці наші обряди і традиції, ми живемо далі. І сподіваємося на найкраще. І бажаємо всім людям на землі тільки миру. Тільки миру, рідні мої», – каже Лідія Гогунська, вчителька Приазовської гімназії, яка прийшла на свято вшанувати своє болгарське коріння.
За традицією, жінки цього дня мали «відриватися» по повній: не братись за роботу, а святкувати у жіночому колі. Чоловіки ж у Бабин ден мали залишатись вдома та виконувати хатню роботу. І не дай бог чоловікам трапитись господиням на очі:
«Це свято, коли збиралися жінки і гуляли до самого ранку. Це був шабаш. Це були танці, гуляння на вулиці і в домі. І не дай Боже ми зустрічали там чоловіків – вони від наших рук відбитися не могли. Вони були всі наші, і ми могли з ними творити все, що нам заманеться», – згадує пані Лідія.
Лідія Гогунська (зліва) за традицією приймає дари від гостей на початку свята. Фото Приазовська громада
Староста сіл Богданівка та Степанівка Ігор Бондарєв додає: чоловіки в цей день мають бути «на підхваті», але не в центрі уваги. На святі у Приазовському хабі вони ставлять музику, наливають напої та подають харчі:
«Мужчини тут не потрібні, вони оскверняють це свято. Жінки розмовляють про своє і роблять, що хочуть, у цей день. Я пам’ятаю, як було вдома: жінки виходять на вулицю поздоровляти інших. І якщо виловлюють мужчин, то чоловікам треба або тікати, або виставляти вино, цукерки, солодке – приносити підношення», – розповідає Ігор Анатолійович.
Ігор Бондарєв, староста сіл Богданівка та Степанівка, накриває на стіл та обслуговує гостей. Фото Приазовська громада
Смак Приазов’я: секрети міліни
Центральною частиною застілля стала національна кухня. Попри те, що господині зараз готують у чужих оселях, смак страв залишається рідним. На столі – обов’язкові:
Боб – квасоля;
Зеле з месо – це тушкована, кисла капуста з свининою, курятиною;
Та гордість болгарської кухні – міліна.
Міліна – це випічка з витяжного або тонкого листового тіста. Для начинки використовується домашній твердий сир (творог). Міліна може бути як солодкою, так і солоною – в залежності від рецепту. На святі у Приазовському хабі господиня Людмила Ус провела майстер-клас з приготування міліни.
Саме міліна з усіх частувань найбільше запам’яталась родині Ольги. Мешканка Мелітополя прийшла на свято з донькою Наталею, щоб та більше дізналася про коріння батька. Він етнічний болгарин з Приазовської громади. Свято стало приводом для єднання усієї родини:
«Багато чого розповідав чоловік і стало цікаво. Він запросив, і ми вирішили дізнатися, як це виглядає, які традиції. Це коріння – і я хотіла, щоб дитина знала. Це важливо, це згуртовує і допомагає відчувати себе як вдома. Це наче вдома», – ділиться думками Ольга.
Донька Наталя додає, що в їхній сім'ї болгарська культура присутня постійно. Зокрема, дівчина згадує традиційне свято «Баба Марта» – зустріч весни, коли плетуть червоно-білі браслети – мартениці.
Дівчина впевнена: такі заходи допомагають не втрачати зв’язок із домом, навіть коли ти тимчасово в іншому місті.
Ідентичність у валізі: костюми та «хоро»
Особливого шарму святу надали автентичні костюми. П’ять строїв для дівчат та один чоловічий вдалося отримати з самої Болгарії. Все завдяки співпраці з ГО «Светлина». Кожен орнамент на сорочці – це шифр, що розповідає про статус та походження жінки.
Приазовські господині у традиційному болгарському одязі. Фото Приазовська громада
Начальник Приазовської селищної військової адміністрації Андрій Орлов наголошує, що такі заходи – це не просто розвага, а стратегія виживання громади.
«Ми знаємо, що всі вимушені переселенці обирали місце проживання за принципом "там, де є свої". Свої допоможуть у складну хвилину, зі своїми можна просто позгадувати те, що було за мирних часів.
Це допомагає не лише адаптуватися, а й максимально інтегруватися. Команда повинна бути максимально згуртована, щоб спільно допомагати фронту і працювати на перемогу», – зазначає очільник громади.
Свято об’єднало етнічних болгар, в незалежності від їхнього місцеперебування. “Дистанційно” на святкування доєдналися гості з Болгарії, Кропивницького, Одеси.
Так зі словами привітання до жінок звернулася викладачка МДПУ Красіміра Колева та Дора Костова – головна редакторка болгарської газети «Роден край», заслужена журналістка України.
Онлайн-привітання від гостей з Болгарії, Одеси, Кропивницького. Фото Приазовська громада
Зустріч також об’єднала Приазовську з дружніми релакованими громадам. З музичним подарунком від Центру культури і дозвілля Широківської громади виступило тріо «Ритм».
Завершилося свято спільним танцем – хоро. Це болгарський танок, де люди тримаються за руки, утворюючи коло. Рухаються проти годинної стрілки у такт музиці, синхронно виконуючи рухи ногами. Майстер-клас проводила Людмила Носенко, методистка по роботі з молоддю з Широківської громади, яка сама має болгарське коріння:
«Я хочу підняти бокал за болгарську громаду. Я пам’ятаю: приїздиш до свого села, і кожен двір тебе зустрічає, бо знає, чия ти дитина, чия ти онука, бо знає, який за тобою рід.
Нехай наш рід стає за нами поруч, нехай підтримує і спрямовує нас у найкращих наших думках і діях. За болгар, українців, за наш рід!» – виголосила Людмила під час тосту.
Етнічна болгарка Людмила Носенко, методистка з Широківської громади, читає тост на застіллі у Приазовському хабі. Фото Приазовська громада
Попри відстань від рідних домівок, приазовці вкотре довели: громада – це не територія, а люди, які тримають одне одного за руки в ритмі стародавнього танцю. Бабин ден у Запоріжжі став символом того, що весна обов'язково прийде, а життя – непереможне.
