
Поставлено крапку в справі одного з найбільш одіозних колабораціоністів Мелітопольщини - 57-річного підприємця і колишнього депутата сільської ради Олександра Хрупа.
Ідейний прихильник «русского мира», кар'єрист при окупантах і фігурант любовно-кумовських скандалів був визнаний винним відразу за двома тяжкими статтями Кримінального кодексу України.
Антиукраїнська позиція і спроба приховати мільйони
Ще задовго до повномасштабного вторгнення РФ Олександр Хруп був відомий у Мелітопольському районі своєю проросійською позицією і різкими антиукраїнськими висловлюваннями. Паралельно з цим він, як встановило слідство, намагався приховати реальні масштаби свого бізнесу і майна.
У щорічній декларації за 2020 рік Хруп навмисно не вказав належні йому об'єкти нерухомості, корпоративні права та доходи від підприємницької діяльності на суму понад 15 мільйонів гривень. Кримінальне провадження за фактом недостовірного декларування було відкрито 9 лютого 2022 року, за кілька тижнів до початку повномасштабної війни. Фактично вторгнення РФ стало для Хрупа шансом ухилитися від відповідальності — і він цим шансом скористався.
Війна як «вікно можливостей»
Після захоплення Мелітопольського району російськими військами Олександр Хруп не тільки залишився на тимчасово окупованій території, а й добровільно пішов на співпрацю з ворогом. Він швидко вбудувався в систему окупаційної влади, використовуючи старі зв'язки, гроші та ідеологічну лояльність. Відзначився ненавистю до України і різкими антиукраїнськими висловлюваннями, а також тим, що постачав баранину «кадировцям», завдяки чому заслужив їхню прихильність.
На псевдовиборах, організованих окупантами, Хруп був обраний депутатом так званої «Мелітопольської окружної Ради депутатів першого скликання» від партії «Єдина Росія», після чого очолив «постійну комісію з аграрних питань».
Таким чином, людина, яка ще недавно мала відповідати перед українським судом за фінансові махінації, стала обслуговувати інтереси держави-агресора.
«Сімейний підряд»: посада через ліжко і заселення військових
На окрему увагу заслуговує так званий «сімейний підряд», вибудуваний Хрупом в умовах окупації. Як повідомляють наші інформатори в окупації, його пасія Юлія Бармоткіна, раніше безробітна і безуспішно намагалася увійти в місцеву політику, після повернення з-за кордону несподівано отримала посаду старости села Новомиколаївка Семьонівської ОТГ.

За словами місцевих жителів, призначення стало можливим виключно завдяки зв'язкам Хрупа з окупаційною адміністрацією і головою району Андрієм Сигутою. Пізніше Бармоткіна змінила прізвище на Хруп, фактично оформивши відносини з «благодійником». Саме вона, за свідченнями селян, займалася розселенням російських військових, у тому числі «кадировців», у будинках місцевих жителів, користуючись повноваженнями і заступництвом окупаційної влади. скріншот тг-каналу окупантів

Її старша дочка також отримала роботу в сільському дитячому садку — знову ж таки не без участі окупантів. До того Тетяна пробувала свої сили в сфері освіти, працювала майстром з нарощування вій і навіть намагалася пробитися на керівну посаду в міський будинок культури. Кар'єра у Тетяни особливо не складалася. Однак склалася з приходом окупантів.

Друга кримінальна справа
Активна діяльність Олександра Хрупа в інтересах загарбників не залишилася без уваги українських правоохоронців.

Він став фігурантом другої кримінальної справи — за статтею про колабораційну діяльність. Слідство встановило, що Хруп свідомо і добровільно брав участь у роботі незаконних органів влади, сприяв зміцненню окупаційного режиму і легітимізації присутності РФ на території України.
Важливо підкреслити, що саме завдяки ексклюзивним розслідуванням РІА «Південь» діяльність Олександра Хрупа, його зв'язки, майно та роль в окупаційній системі були детально задокументовані та винесені в публічне поле. Матеріали редакції відіграли ключову роль у формуванні доказової бази та громадського резонансу, без якого притягнення зрадника до відповідальності могло б затягнутися на роки або не відбутися взагалі.
Вирок суду
За публічним обвинуваченням прокурорів Мелітопольської окружної прокуратури 27 грудня 2025 року Комунарський суд м. Запоріжжя визнав Олександра Хрупа винним за ч. 2 ст. 366-2 (недостовірне декларування) та ч. 5 ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність).
Суд призначив покарання:
- 10 років позбавлення волі, конфіскацію всього майна,
- заборону обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювали слідчі Мелітопольського РУП ГУНП у Запорізькій області.
На сьогодні Олександр Хруп — не «депутат» і не «аграрій», а засуджений колабораціоніст, який поніс кримінальну відповідальність за спробу обдурити Україну і за службу окупаційному режиму в Мелітополі та Мелітопольському районі. Відбування покарання почнеться з моменту фактичного затримання зрадника.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному суді, однак у разі його вступу в силу Хруп стане ще одним фігурантом з довгого списку засуджених зрадників з окупованого Мелітополя, які пішли на співпрацю з ворогом.




