Ще одного близького соратника так званого “губернатора” Запорізької області Євгена Балицького, Олега Шостака, затримали у Мелітополі.

Російські правоохоронні органи висунули звинувачення у шахрайстві в особливо великих розмірах. Йому інкримінують ч. 4 ст. 159 КК РФ. 

Від телевізійника до “міністра” окупаційної адміністрації

Олег Шостак був одним із найближчих і найвідданіших соратників Євгена Балицького задовго до повномасштабного вторгнення РФ. Його політична та медійна кар’єра тісно перепліталася з бізнесовими й політичними інтересами родини Балицького, а сам Шостак роками залишався “тіньовим менеджером” інформаційного впливу в Мелітополі.

До окупації Шостак очолював приватний телеканал “МТВ плюс”, який належав родині Балицького. Саме через цей майданчик формувалася лояльна до проросійських політиків інформаційна повістка в місті та районі. Канал неодноразово опинявся у центрі скандалів: у 2016 році в ефірі транслювалася карта України без Криму, що спричинило офіційне попередження з боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та суспільний резонанс.

Того ж року Шостак відзначився ще одним показовим епізодом - спробою захоплення муніципального телеканалу ТРК Мелітополь. Він увійшов до кабінету керівника комунального підприємства та оголосив себе новим директором. Самопризначення протрималося кілька годин: громадськість вигнала його з будівлі, облила екскриментами, а поліція вивела під крики “ганьба”. Попри публічне приниження, ця історія не завадила подальшому політичному росту Шостака.

У 2020 році Шостак отримав мандат депутата Мелітопольської районної ради VIII скликання від Опозиційного блоку. 

Після захоплення Мелітополя російськими військами у лютому 2022 року Шостак без вагань став частиною окупаційної вертикалі влади. Він очолив департамент із масових комунікацій та зв’язків з громадськістю у створеній росіянами військово-цивільній адміністрації Запорізької області, а згодом увійшов до штабу регіонального відділення “Єдиної Росії”.

Його ключовими завданнями стали:

• організація та інформаційний супровід псевдореферендуму про «приєднання» регіону до РФ;

• створення та переформатування місцевих медіа під російську пропаганду;

• підбір лояльних журналістів, блогерів і технічного персоналу;

• контроль контенту, що виходив в окупаційних медіа;

• координація інформаційних кампаній із російськими структурами та кураторами з Криму і РФ.

За даними, у Мелітополі Шостак пересувався виключно з охороною: його щоранку привозили на наради з бізнес-центру Балицького на проспекті Богдана Хмельницького. Проживав він на Мікрорайоні.

Саме там його й намагалися ліквідувати представники українського руху опору. Вибух стався в момент, коли Шостак сідав у автомобіль - вибухівка була закладена під сидінням. Колаборант вижив, але зазнав тяжких травм - йому відірвало м’які тканини на сідницях. Попри це, співпраця з окупантами не лише не припинилася, а й була “винагороджена” новим підвищенням.

З січня 2024 року Шостак обійняв посаду так званого “міністра цифрового розвитку, масових комунікацій та зв’язку Запорізької області” у структурі окупаційної адміністрації РФ. На цій посаді він курирував:

• мобільний зв’язок та доступ до інтернету на ТОТ;

• інтеграцію російських телекомунікаційних операторів;

• подальше посилення цензури та інформаційної ізоляції регіону.

Вирок в Україні

В Україні діяльність Шостака отримала чітку правову оцінку. Комунарський районний суд Запоріжжя заочно визнав його винним у колабораційній діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України) та призначив:

• 10 років позбавлення волі,

• конфіскацію всього майна,

• заборону обіймати посади в органах влади строком на 15 років.

Тепер зрадника судитимуть і в Росії. Російська система роками використовувала таких персонажів як витратний матеріал, тепер же сама ж починає їх затримувати. Олегу Шостаку російські слідчі інкримінують ч. 4 ст. 159 КК РФ. Покарання до 10 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі до 1 мільйона рублів. 

Важливо підкреслити, що саме завдяки ексклюзивним розслідуванням РІА «Південь» діяльність Олега Шостака, його зв'язки, та роль в окупаційній системі були детально задокументовані та винесені в публічне поле. Матеріали редакції відіграли ключову роль у формуванні доказової бази та громадського резонансу, без якого притягнення зрадника до відповідальності могло б затягнутися на роки або не відбутися взагалі.

Розвал команди “губернатора”

Євгена Балицького вже навіть пропагандисти відкрито називають “корупційним королем”, за кілька років окупації вибудував систему тотального контролю над фінансовими потоками. Йдеться не лише про класичні схеми з “освоєння” російського бюджету, а й про рейдерство бізнесу, маніпуляції з так званими “оборонними фондами” та масове викачування грошей із Запорізької області в інтересах вузького кола наближених. Про падіння довіри до Балицького.

Раніше у тимчасово окупованому Мелітополі ходили чутки, що слідчі РФ затримали колишнього голову ВЦА Мелітопольського району, а нині в. о. “міністра АПК” Запорізької області Андрія Сігуту. Офіційно інформацію не підтверджено, але Сігута зник з офіційного простору після серії затримань соратників Балицького. 

А до цього стало відомо про затримання заступника Балицького - Олександра Зінченка. За даними низки джерел, зокрема й російських, його затримали співробітники ФСБ у межах кримінальної справи про корупційні злочини та розкрадання коштів, пов’язаних із фондом сприяння безпеці та обороні імені Павла Судоплатова.