Дніпровський районний суд міста Запоріжжя ухвалив заочний вирок жительці Якимівки Олександрі Родіній, визнавши її винною у колабораціонізмі.

Жінка 1981 року народження добровільно погодилася працювати на окупаційну владу та обійняла посаду начальниці відділу кадрів у незаконній «військово-цивільній адміністрації» Якимівки Мелітопольського району.

Як формувалася окупаційна влада

Після захоплення Мелітопольського району наприкінці лютого 2022 року російські війська швидко встановили контроль над місцевими органами влади. Було захоплено адміністративні будівлі, запроваджено комендатури, обмежено базові права мешканців. Уже навесні окупанти почали створювати так звані «військово-цивільні адміністрації», повністю підконтрольні Росії.

Для роботи цих структур були потрібні лояльні кадри з-поміж місцевих жителів. Саме добором таких людей і займалася Олександра Родіна.

Роль Родіної в окупаційній адміністрації

До війни Родіна працювала у кадровому підрозділі Якимівської селищної ради та добре знала систему місцевого самоврядування. Цим досвідом вона й скористалася, коли у квітні 2022 року добровільно перейшла на бік окупантів.

На посаді начальниці відділу кадрів Родіна формувала штат незаконної адміністрації, брала участь у відборі співробітників, а згодом увійшла до комісії, яка обирала «керівника» окупаційного муніципального округу. Фактично вона стала однією з ключових ланок у створенні управлінської вертикалі окупаційної влади.

Особиста агітація та тиск на колег

Свідки у суді розповіли, що Родіна не обмежувалася кабінетною роботою. Вона особисто переконувала колишніх колег та працівників комунальних установ перейти на бік окупантів, організовувала зустрічі з представниками псевдовлади та відкрито агітувала за співпрацю з Росією.

Один зі свідків повідомив, що Родіна запросила його на розмову з очільником окупаційної адміністрації та наполягала, аби він «перейшов на їхній бік», запевняючи, що «у складі Росії жити буде краще». Інші свідки підтвердили, що Родіна активно брала участь у засіданнях окупаційних структур і регулярно з’являлася в офіційних публікаціях та відеоматеріалах адміністрації.

Докази та рішення суду

Суд врахував показання свідків, листування Родіної з представниками окупаційних органів, публікації на ресурсах псевдоадміністрації та списки працівників, сформовані за її участі. Усе це підтвердило, що вона діяла свідомо, добровільно та відігравала активну роль у зміцненні окупаційного режиму.

Суд визнав Олександру Родіну винною за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України та призначив їй покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на п’ятнадцять років, а також із конфіскацією всього майна.