Десятки переселенців з Мелітополя, Василівки, Оріхова, Гуляйполя та інших населених пунктів мають змогу кожного тижня безкоштовно зробити стрижку, зачіску у запорізький перукарні.

Таку послугу їм надають випускники Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище моди та стилю». Керує цією майстернею краси шестикратний призер чемпіонату України з перукарського мистецтва Максим Дєєв.

Максим Дєєв - шестикратний призер чемпіонату України з перукарського мистецтва, фото із сторінки Інстаграм 

- Ідея допомагати переселенцям виникла тому, що нам потрібні моделі для роботи. А ще нам хотілось дуже допомогти людям, які опинились у складних життєвих обставинах.

Наша команда вирішала надавати послуги безкоштовно на базі хабів і підіймати настрій. Це практика для перукарів. Наприклад, працюючи з мелітопольським хабом ми за півроку вже випустили 3 групи, надали працевлаштування, постійно їх коригуємо і надаємо практику. Тобто це ще й вдале місце для роботи. Вони мають змогу працювати, - каже Максим Дєєв. – З мелітопольської громади багато звертаються. У нас є сумісні проєкти. Переселенці навчаються у нас, потім ми надаємо їм практику і вони навчаються. Мелітопольська громада навіть виділили кошти на інструменти.»

За півроку ДНЗ випустило 3 групи – це 30 майстрів. Більшість вже працюють в перукарнях Запоріжжя. Бажаючи отримати безкоштовну послугу перукаря записуються в чергу.

- Ми вже два роки працюємо. Обслуговуємо 450-500 клієнтів на місяць. З них 20-30  мелітопольців. Найбільше відвідувачів з Пологівської, Оріхівьскої, Василівської громад, - каже Максим Дєєв.

Найпопулярніші послуги у чоловіків – стрижка, а у жінок фарбування волосся та хімічні завивки. Майстрині дуже вдячні своєму вчителеві Максиму Дєєву за навчання новій професії.

Так, Людмила з Токмака до війни працювала продавчинею нижньої білизни. А сьогодні вона вже перукарка.

- Вийшло так , що в Мелітопольському хабі запропонували навчання. Я з сім’єю вирішила, що піду спробую. Уже підробляю перукарем в різних салонах. Дуже подобається мені. Ніколи не думала, що в 45 це буде моє, - каже Людмила.

У переселенки Марини з села Костянтинівка Мелітопольського району є своя мрія. Готується після деокупації повернутисьдодоу і відкрити салон краси:

- До війни була приватним підприємцем, обслуговувала школи, дитячі садки  - возили продукти харчування. А це побачила об’яву у «Саме тут» про курси перукаря. Пройшла навчання. Все вийшло. Нас помітили і запропонували вже працювати. Ми їздили по хабам, шелтерам допомагаємо хворим і малорухомим, - каже Марина.

Наталя з Якимівки (на фото нижче) дізналась про благодійну перукарню з оголошення у Мелітопольскому центрі допомоги переселенцям «Саме тут».

- Уже декілька разів була. Дуже гарно подобається, як дівчата обслуговують. Стрижку замовляю, - каже переселенка.

Галина Леонтіївна з села Обільне Мелітопольського району (на фото нижче)з окупації виїхала в серпні 2023 року.

- Я перший раз приїхала в жовтні 2023 року і старюсь більш менш регулярно з’являтися тут. Мені дуже подобається - обслуговування прекрасне. Всі уважні. Для пенсіонерів це дуже велика підмога. Замовляю стрижку. Хочеться бути красивою. Адже це додає настрою. Навіть під час війни хочеться позитиву, - каже Галина Леонтіївна. 

Переселенці відзначають, що в «майстерні краси» Максима Дєєва вони почуваються як вдома. Адже перукарі, найчастіше, такі ж ВПО, як і вони. Є багато спільних тем для розмов. Тому багато хто приходить раніше, щоб просто поспілкуватися, поки чекають своєї черги.

Для багатьох переселенців ця перукарня стала не просто місцем, де можна безкоштовно підстригтися або зробити зачіску. Це простір стійкості та взаємної підтримки, де люди, які пережили втрату дому та звичного життя, поступово повертають собі відчуття повернення до звичайного життя. Можливість виглядати доглянуто, не думаючи про гроші, покращує якість життя і дарує маленьку, але важливу радість. А для майстрів - це радість іншого роду: допомагаючи тим, хто опинився в складних обставинах, вони відчувають свою потрібність і силу бути корисними. Саме з таких простих, людських жестів і складається шлях до відновлення - і особистого, і загального.

Що говорить соціологія

Найскладніше інтегруватися в суспільство доводиться переселенцям середнього та старшого віку. Такі результати показало соціологічне дослідження Центру стратегічного розвитку. Його метою було розкриття проблеми інтеграції переселенців, вивчення їхніх запитів. В рамках цього дослідження було проведено опитування та робота з фокус-групами. Опитано понад 1000 внутрішньо переміщених осіб з Мелітополя та Мелітопольського району від 14 до 65 років.

- Середній вік - важко сприйняв зміну місця проживання, - каже директор Центру Андрій Орлов. - Тому що це втрата соціальних статусів і ролей, розлучення, розрив сімей. Але багато хто з цієї категорії ВПО сприйняли виїзд з ТОТ і як можливість. Багато хто змінив професію. Багато хто влився в громадську і соціальну діяльність. Це певна компенсація загоєння ран від переселення.

І дуже складна ситуація з людьми «золотого» віку – тому що для них це втрата певної частини життя. У них все було, і вони це покинули, вибравши нове місце для життя. І багато хто сумує за можливістю віддавати турботу – опікуватися онуками, дітьми, і вони цього шукають. Навіть у дитсадок хочуть йти працювати, щоб закрити те, чого їм не вистачає, – аналізує дослідження Андрій Орлов.

Те, що «фабрика краси» стала свого роду центром тяжіння для переселенців – лише закономірність. Адже, судячи з соціологічного дослідження, ВПО вважають своїми тих, хто пройшов через подібні випробування, які витримали вони, вимушено покинувши свій дім.

Так, соціологія показує, що своїми мелітопольські ВПО вважають тих:

• Хто пройшов шлях виїзду з дому і живе в Україні.
• Жителів нової громади, де ВПО проживають вже 2 і більше років (нові зв'язки, колеги, друзі)
• Україномовних українців

Де можна отримати безкоштовну послугу:

• Адреса: вул. Перемоги, 93А.
• Телефони для запису: 063 5105508, 0509710503
• Запис до майстрів з 10.00. На нофорічні свята "фабрика" не працює.