Як повернути викрадене з Мелітополя скіфське золото та артефакти заповідника «Кам’яна Могила», які російські окупанти вивезли у 2022–2023 роках. Чи це взагалі можливо, що робиться зараз та чи були вдалі кейси повернення викрадених окупантами цінностей – відповідь у матеріалі
Віце-прем'єр-міністерка з питань гуманітарної політики – Міністерка культури України Тетяна Бережна під час візиту Запоріжжя пояснила журналістам РІА Південь, що процес повернення цих реліквій триває, хоч і надзвичайно складний.
Найкращі камери
«Ми дуже тісно співпрацюємо з українськими і міжнародними спецслужбами. Ми, як Міністерство культури, долучаємо і Службу зовнішньої розвідки, і Національну поліцію, і прокуратуру. У такій коаліції стейкхолдерів ми працюємо над поверненням», – зазначила вона.
Як повідомляло видання The Economist із посиланням на Міністерство культури України, з початку повномасштабного вторгнення російські структури вивезли понад 480 тисяч предметів мистецтва.
За словами Тетяни Бережної, Україна має успіхи у поверненні окремиї пам’яток, але деталі не розголошуються:
«В нас уже є успішні кейси. Повернули кілька об’єктів спільно з Міністерством закордонних справ. Це робити складно, але головне – продовжувати, і ми працюємо над цим великою коаліцією.
Не про все ми говоримо публічно, щоб не наражати ці об’єкти на небезпеку. Але те, що можемо підсвітити – підсвічуємо».
Як росіяни викрадали скіфське золото і що відомо слідству
Мелітопольський краєзнавчий музей був захоплений окупантами 26 березня 2022 року. Разом з адміністративними будівлями росіяни взяли під контроль:
понад 66 тисяч музейних експонатів;
включно з 302 артефактами скіфського золота IV ст. до н.е.;
документами, фондами та інвентарними описами.
За даними прокуратури, з музею було вивезено щонайменше 1745 предметів із дорогоцінних металів, серед них 277 – золоті.
Співробітники музею намагалися врятувати найцінніше: колишня директорка Лейла Ібрагімова повідомляла, що частину артефактів сховали у підвалі.
Захоплений музей у Мелітополі. фото тг-каналу окупантів
Закопали цінності в будівельному смітті, яке в радянські часи насипали комуністи.
«Коли добудовували кімнати, закрили входи до підвалу, залишивши лише невеликий люк униз. Казали, що комуністи боялися, аби ніхто не виліз знизу, тому й навмисно засипали. Ходили легенди, адже Мелітополь – старе місто, і між будинками нібито можна ходити через підвали.
Підвал довгий, метрів 50, але низький – пересуватися можна лише навколішки. Люк приблизно 90 на 90 сантиметрів – може пролізти тільки одна людина.
Ми ставили драбину, спускалися й навколішки повзли до самого кінця, закопували колекцію в коробках. І робили все так, щоб нічого не було помітно. Забрали за собою всі сліди на підлозі, ніби нас там не було, а драбину віднесли на третій поверх», – розповідає Лейла Ібрагімова директор Мелітопольського краєзнавчого музею.
Але російські військові разом із місцевим зрадником Євгеном Горлачевим, який за це отримав посаду директора краєзнавчого музею, їх знайшли. Загарбники викрали з краєзнавчого музею Мелітополя:
Колекцію скіфського золота;
Нагородна зброя;
Ордени та медалі ВВВ;
Антикваріат.
Вироком від 23 жовтня 2024 року зраднику Горлачеву призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.
Вирок зраднику Євгену Горлачову. Фото-скрін з сайту Комунарського суду
Запорізька обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактами порушення законів і звичаїв війни. Слідство триває, співпраця ведеться з міжнародними організаціями, однак підозри поки нікому не оголошено.
Куди окупанти вивозять артефакти: «Кам’яна Могила» у Криму
У 2025 році в окупованому Криму відкрили чергову виставку викрадених з «Кам’яної Могили» експонатів.
У музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» демонструють зооморфні скульптури, чуринги та копії петрогліфів епохи неоліту і бронзи, вивезені з Мелітопольського району.
Ініціатором «приєднання» заповідника «Кам’яна Могила» до кримського музею став директор СЗР РФ Сергій Наришкін. Росія незаконно внесла викрадені фонди до свого державного каталогу – фактично узаконивши крадіжку.
Таким чином до російського каталогу вже внесли колекції щонайменше 36 українських музеїв. Міжнародні правники розцінюють це як порушення Гаазької та Женевської конвенцій.
Як рятують культурну спадщину на підконтрольній Україні території
Тетяна Бережна підтвердила: масштаб втрат культурних пам'яток через обстріли величезний. А у Запорізькій області ситуація одна з найгірших у країні:
«По всій Україні в нас приблизно 1500 об’єктів культури пошкоджено.
У Запорізькій області 146 пошкоджених об’єктів. Ми дуже надіємося, що під час відновлення область добре працюватиме із подачею проєктів і візуальної інформації. Ми зробимо все, щоб відновити ці об’єкти якомога швидше».
Міністерка також повідомила масштабні дані щодо евакуації музейних фондів:
«З початку року ми евакуювали 98 тисяч експонатів, а з початку повномасштабного вторгнення – 670 тисяч.
Буває так, що спочатку евакуюють речі, які не становлять мистецької цінності. Ми оновлюємо черги евакуації, і бачимо, що є розуміння та відповідальність музейних установ евакуювати найцінніше».
Також важлива й ініціатива з регіонів:
«Міністерство всіляко підтримує, але відповідальність має йти з місця. Ми готові допомагати, але сподіваємося на активність місцевих інституцій».
Зокрема, попри загрозу обстрілів, частину пам’яток Запорізького регіону вдається врятувати. Волонтери, музейники та військові евакуюють скіфські кам’яні баби із прифронтових громад. Їх перевозять до Національного історичного музею ім. Яворницького в Дніпрі, де над ними працюють реставратори. Про це повідомляє канал МТМ.
Евакуація кам'яних баб з прифронтових громад Запорізької області. Фото-скрін з телеканалу МТМ
Перша така операція відбулася навесні 2024 року. Відтоді вдалось перевезти кілька статуй VIII–XIII століть, що опинилися під загрозою знищення через обстріли.
Що далі: чи реально повернути скіфське золото?
Україна вже має успішні кейси повернення культурних цінностей – хоча деталі більшості з них не розголошуються. Проте прецедентним став досвід повернення “Скіфського золота” з Криму.
Про це у «Спеціальному репортажі» FREEДОМ нагадала кореспондентка Ольга Михалюк, детально описавши юридичну боротьбу, яка закінчилася перемогою України.
У лютому 2014 року чотири кримські музеї відправили частину колекції «Скіфське золото» спершу до музею в Німеччині, а потім – до музею Алларда Пірсона в Амстердамі. Поки тривала виставка, Росія окупувала Крим і заявила, що артефакти повинні повернутися на півострів.
Тодішній виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карандєєв пояснює:
«Після того, як розпочався конфлікт між Україною та Росією… постало питання повернення цінностей саме в Україну, але, на жаль, на територію тимчасово окупованого Криму. Ми були змушені розпочати судовий процес».
Сім років тривала судова боротьба. Юрист у справі «скіфського золота» Андрій Карнаухов наголошує:
«Це перша справа, якою Україна довела на рівні міжнародних судів, що вона має право захищати своє культурне надбання».
У грудні 2023 року Верховний суд Нідерландів остаточно зобов’язав музей Алларда Пірсона передати колекцію Національному музею історії України.
До Києва повернули 565 артефактів, серед яких:
- золоті прикраси,
- скіфські та готські сережки,
- оздоблення одягу,
- срібно-золота пряжка
- та унікальні китайські лаковані шкатулки.
Як наголошують юристи та дипломати, єдиного універсального механізму реституції (повернення майна або компенсації за нього) не існує, однак світова спільнота вже виробила інструменти, що дають шанс на повернення культурних цінностей.
Наприклад Конвенція ЮНЕСКО 1970 року та Конвенція УНІДРУА 1995 року. Остання, як підкреслює т.в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв, в інтерв’ю для телеканалу FREEДОМ пропонує чіткі правила і строки реституції та передбачає можливість добровільної згоди сторін.
Він нагадує про ефективний історичний досвід після Другої світової війни – роботу комісій Польщі та Німеччини, які після війни змогли повернути свої цінності з СРСР. Однак цей шлях стане можливим і для України лише після перемоги та деокупації.
Карандєєв підкреслює, що сьогодні ключовим є ретельний облік втрат:
«Зараз дуже важливо здійснити облік усього, зафіксувати втрати… Ми залучаємо фахівців ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, щоб протоколи відповідали європейській судовій практиці»., – наголошує він.
У разі відсутності добровільної згоди Росії – процес буде примусовим.
Так у лютому 2025 року держава запровадила санкції проти 55 російських громадян і трьох установ, причетних до викрадення та знищення культурної спадщини. Серед них – посадовці Мінкульту РФ та директори музеїв, які брали участь у привласненні українських фондів.
Також створено електронну базу розшуку вивезених артефактів, а музейники та активісти моніторять міжнародні аукціони.
Паралельно триває фіксація втрат: портал War & Sanctions від Головної розвідки України уже містить дані про 2316 викрадених окупантами об’єктів спадщини. Зокрема з них 37, вивезені з Мелітопольського заповіднику “Кам’яні могили”.
