В тимчасово окупованому Мелітополі, за даними директора стратегічно центру розвитку територій Андрія Орлова , залишилось від сили 30% місцевого населення.
Всі інші – нові мешканці, яких Росія активно переміщую із своїх глибинок до тимчасово окупованого півдня України.
Росія реалізує на тимчасово окупованих територіях політику заміщення місцевого населення громадянами Російської Федерації. За різними оцінками, станом на зараз в окупації залишається від 30 до 50% загальної чисельності населення, яке мешкало там до початку повномасштабного вторгнення. Окупанти створюють умови, за яких перебування українців у себе вдома стає проблемним або неможливим. Натомість пропонують для росіян пільгові умови придбання житла, високі зарплати, надбавки за перебування на тимчасово окупованих територіях.
«Запорізька Цілина»
Першим про переселення заговорив так званий губернатор Запорізької області Євген Балицький. Він хизувався своєю програмою під назвою «Запорізька Цілина».
- У рамках програми працюватимемо над залученням підприємців і фахівців, зокрема співвітчизників, які проживають за кордоном, в особливо важливі для регіону галузі економіки. До них насамперед належать туризм, сільське господарство, креативні індустрії та інформаційні технології. Ми зацікавлені в припливі нових людей, робітників і фахівців різних сфер, - заявляв Балицький у 2023 році.
Тоді кількість населення в тимчасово окупованому Мелітополі помітно зменшилась. До повномасштабного у Мелітополі проживало до 150 тисяч людей. На початок 2023 року, за офіційними даними Івана Федорова, який на той момент був мером міста, з початку російської окупації у місті залишили понад 60 тисяч людей. Він зазначав, що це становить приблизно половину мешканців міста, які виїхали на підконтрольну Україні територію або за кордон.
До добровільного виїзду через репресії на тимчасово окупованих територіях Запорізької області додалась ще й примусова депортація українців ворогом. На камеру російських журналістів Євген Балицький зізнався, що на початку окупації він особисто приймав рішення про примусову депортацію українських громадян. Зокрема, тих, які мали проукраїнську позицію.
- Мы выселили большое количество семей. Выселили тех, кто не поддерживал СВО, кто оскорблял флаг, гимн россии и президента РФ. Таких людей мы повыселяли целыми семьями, пользуясь положением, которое у нас на тот момент было, пока мы не присоединились в юридическом плане к РФ, - хизувався Балицький.
Масову депортацію своїх земляків Балицький прикривав «гуманізмом», заявляючи, що робив це... «заради порятунку мелітопольців»:
- Их просто бы могли убить соседи. На первых этапах спецоперации были факты, когда люди творили самосуд», - виправдовував свої дії гауляйтер Запорізької області.
За указом так званого губернатора Запорізької області Є. Балицького примусово виселили з Мелітополя 25 листопада 2022 року священика греко-католицької церкви Петра Креніцкого. Попередньо провели обшук у церкві і побили святого отця.
В тимчасово окупованому Мелітополі, за даними директора стратегічно центру розвитку територій Андрія Орлова , залишилось від сили 30% місцевого населення.
Депортований з Мелітополя священик греко-католицької церкви Петро Креніцький
Далі за процедурою співробітники ФСБ у своїй машині відвезли священика на КПП до Василівки. Дорогою вони навіть заявили, що російська федерація власним коштом доставляє його до кордону з Україною. Проте прихильність до депортованого обірвалася після того, як співробітники ФСБ передали отця Петра російському військовому.
- Це був запеклий бандит. Він поводився вульгарно - через кожне третє слово мат. Сказав мені: "Я зроблю з тобою все, що роблять ваші фашисти з нашими солдатами". Зажадав гроші. Далі мені зачитали постанову, на підставі якої депортують із Запорізької області. Після цього військовий крикнув: «Іди пішки. Дорогою я тебе застрелю». І я пішов. У руках була невелика сумочка, біблія, вервечки. Я йшов і молився, а він безсовісний так і не вистрілив, – усміхається святий отець. - Ішов повільно, бо після побоїв у мене боліли ноги. Коли дошкандибав до блок-поста, мені віддали паспорт. А вже після останнього посту мене підібрали добрі люди та довезли до Запоріжжя, – згадує Петро Креніцький.
Серед депортованих є цілі сім’ї. Після закриття КПП у Василівці їх стали депортувати через Верхній Ларс у Північній Осетії.
Кого завозять на ТОТ Запорізької області
Натомість, до Мелітополя і других захоплених населених пунктів Запорізької області росіяни почали завозити нових мешканців. Здебільшого це були росіяни з депресивних районів Далекого Сходу, Кавказу, Центральної Азії.
В тимчасово окупованому Мелітополі, за даними директора стратегічно центру розвитку територій Андрія Орлова , залишилось від сили 30% місцевого населення. 33
В тимчасово окупованому Мелітополі, за даними директора стратегічно центру розвитку територій Андрія Орлова , залишилось від сили 30% місцевого населення. 34
Директор стратегічно центру розвитку територій Андрій Орлов дослідив хто ці завезені росіяни.
- Заселення Мелітополя російськомовними має на меті військові і стратегічні цілі, адже Мелітополь – це логістичний вузол. Це ланка між Донбасом і Кримом, і без Мелітополя в них ця логістика працювати не буде. Тому багато військових з родинами. Ветерани залишаються в Мелітополі жити і перетягують свої родини, - каже Андрій Орлов.
Оскільки повноцінного витіснення нелояльного до Росії населення в окупації ще нема, то велика кількість силовиків заїжджає на захоплені території.
Є примусове переселення і це стосується фахівців критичної інфраструктури. До таких людей в будинок входять силовики і кажуть, умовно: «завтра зранку маєш їхати або з родиною, або самостійно, тому що ти потрібен країні». Це або енергетики, а бо ті, хто лагодить дорожню інфраструктуру.
Плюс, дуже велика кількість маргінального прошарку самі їдуть до Мелітополя і в інші тимчасово окуповані населені пункти.
Це люди, які мали проблеми з законом, неоплачені великі кредити. Вони просто тікали на ці території, щоб не відповідати.
Велика кількість криміналітету – для них це новий клондайк – новий розподіл територій. Вони заїхали разом з колаборційною владою і ділять ресурси: економічні, земельні.
Є також переселенці з Дагестану, Північного Кавказу і вихідці з Центральної Азії – це велика кількість робітників, які задіяні на будівництвах, торгівці.
Кримчани їдуть – це возз’єднання родин. Серед нових жителів і ВПО з окупованих територій – з Нової Каховки після підтоплення переїхали. Або з Токмаку, де обстрілюють. Багато людей з сіл з тимчасово окупованих територій поприїжджали за новим життям і можливостями. Вони, на жаль, підтримують ту владу, щоб отримати певні ресурси і дивіденди для себе», - перелічує експерт.
«Далекосхідний гектар»
А от мелітопольців почали відправляти до РФ за державними програмами. Одна з них – «Далекосхідний гектар». Путін особисто підтримав ініціативу про безоплатну видачу земельних ділянок по 1 гектару для учасників так званого СВО у ДНР, ЛНР, Запорізькій та Херсонській областях.
ДОВІДКА
«Далекосхідний гектар» - це державна програма, що дозволяє будь-якому громадянинові Росії отримати до 1 гектара землі в безоплатне користування в регіонах Далекосхідного федерального округу та Арктичної зони РФ. Програма діє до 2035 року, а після п'яти років використання ділянку можна оформити у власність. Землю можна використовувати для будівництва будинку, сільського господарства або бізнесу. Тобто якщо умовний житель теплого південного Мелітополя піде воювати за РФ проти України, йому дадуть 1 гектар землі в Арктиці або на Далекому Сході.
Натомість, з Росія до Мелітополя їдуть переважно бідні люди з віддалених районів. Зарплата на ТОТ була в 3 рази вищою, ніж середня зарплата в регіонах Росії, - каже експерт Андрій Орлов.
Сам процес великого переселення лише набирає обертів. Бо Росія веде політику депопуляції на тимчасово окупованих територіях.
- Десь 25 - 30% відсотків жителів Мелітополя - це місцеві, а всі інші – вже нові мешканці територій. Сама кремлівська влада звітує, що до них заїжджає багато переселенців з українського Запоріжжя. Але насправді не так багато ВПО повертається в окупацію. Якщо у 2023 році ми казали, що з території окупованого Мелітополя виїхала половина населення – 60 тисяч. То сьогодні ми вже знаємо, що заїхало вже близько 100 тисяч росіян. А псевдо-влада мелітопольщини звітує про 250 тисяч. Вони звітують про те, що досягли таке населення. А перспектива в них – зробити півмільйонне місто, - коментує Андрій Орлов.
Українців міняють на своїх лояльних
Передусім російська влада переслідує декілька цілей великим переселенням. З одного боку – депопуляція і зміна етнічного складу населення та ідентичності в цілому.
- Зміна людей на тих, які будуть максимально лояльними до окупації цих територій. Їдуть люди, які вважають, що ця територія завжди була російською, - каже експерт.
Друга ціль – картинка внутрішня і зовнішня. Для внутрішнього електорату російської псевдо імперії потрібно показати певні успіхи окупації нових територій. Мовляв, люди на цих територіях радіють, що пришла Росія. Завозиться «пропутінська двіжуха». А третя ціль – міжнародна. Російська влада прагне показати своїм партнерам, що тут всі за Росію і всі цього чекали.
- І якщо туди завести міжнародних журналістів, то вони будуть більшою мірою потрапляти вже на завезених з Росії людей», - ділиться дослідженням директор центру розвитку територій Андрій Орлов.
Це вже було…
Проблема витіснення українського населення з тимчасово окупованих територій не нова і фіксується ще з 2014 року. А своїм корінням сягає в минулі століття, коли такий самий підхід на захоплених територіях використовувала Російська імперія, а потім і Радянський Союз. У часи Голодомору в СРСР створили окремий Всесоюзний комітет із переселення. Із середини 1933-го і в 1934 році планували переселити до України 21 тисячу сімей російських колгоспників. На це виділили 15 мільйонів рублів бюджетних коштів, розповідала Східному Варіанту докторка історичних наук Надія Темірова.
«До кінця 1933 року на Донеччину було направлено 44 ешелони вихідців з Іванівської області. У цих ешелонах було приблизно 3,5 тисячі господарств. Дійсно, ці переселенці розміщувалися в спорожнілих донецьких селах. Причому переселенцям з Іванівської області надавалися суттєві пільги в порівнянні з українськими селянами, яким пощастило вижити. З переселенців знімали всі борги зі сплати податків, звільняли від сплати сільськогосподарського податку на три роки, протягом року такі росіяни-переселенці могли не постачати державі молоко та мʼясо. Кожна родина з Іванівської області отримувала безплатно будинок і садибу. А що це за будинок і садиба? Як раз тих селян, яких або виселили кудись до Сибіру, або які померли від голоду. Родинам давали корову, на кожні 2–3 родини давали коня. Ви знаєте, мені це нагадує нинішню політику російської влади на тимчасово окупованих територіях України», — зазначає Надія Темірова.
