15 листопада на Софійській площі в Києві відбулася правозахисна акція «Порожні стільці», присвячена українцям, яких Росія утримує в полоні або доля яких залишається невідомою.
Для мешканців тимчасово окупованого Мелітополя на площі підготували окремі місця — але замість людей там стояли тільки порожні стільці з їхніми іменами. Цей візуальний символ нагадував про тих, хто не може бути присутнім, тому що перебуває в російських катівнях. Акцію організували Український ПЕН і Центр громадянських свобод. Захід приурочений до Міжнародного Дня ув'язненого письменника, який щорічно відзначається 15 листопада.
Викрадені цивільні з Мелітополя
Під дощем і холодним вітром на площі стояли десятки стільців — половина з них з табличками «Ім'я невідоме». Решта — з іменами конкретних полонених Кремля. Серед них — добре знайомі мелітопольцям люди, викрадені окупантами.
Середних них мелітопольскі журналісти: член НСЖУ Ірина Левченко, журналіст РІА-Мелітополь Анастасія Глуховська та адміністратор ТГ-каналу РІА-Мелітополь Георгій Левченко, які потрапили у полон у 2023 року. Крім них Росія незаконно утримує в неволі:
- Владислава Гершона;
- Євгена Ільченка;
- Костянтина Зиновкіна;
- Яну Суворову.
Всі вони — цивільні українці, яких російські силовики викрали на окупованій території. Частині з них окупаційна влада приписує «терористичну діяльність», не надаючи жодних доказів і приховуючи місце їх утримання. Як підкреслюють організатори, порожні стільці символізують людей, які мали б бути серед нас, але зникли, були заарештовані або вбиті.
Статистика втрат серед медійників
За даними Інституту масової інформації, Росія утримує в полоні не менше 26 цивільних українських медійників і одного журналіста-військового. З початку повномасштабного вторгнення загинули 119 представників медіа:
- 15 — під час виконання професійних обов'язків,
- 14 — стали цивільними жертвами,
- 90 — загинули як учасники бойових дій.
Акція в центрі Києва знову нагадала: десятки мешканців Мелітополя і сотні українців по всій країні продовжують залишатися в полоні, а їхні родини — чекати в невідомості.
