Якось волонтери у центрі “Ідея” сплели 7 "кікімор" за шість днів! Тут переселенці з Мелітополя, Бердянську, Херсону та інших міст з львів’янами плетуть міст до Перемоги. Скільки кв.м. залишилось до повернення додому
Люди у волонтерському центрі “Ідея” не за чутками знають як це кинути все і поїхати… Поїхати у невідоме, далеке, але – як виявиться – приязне місто Львів.
Це історія переселенки з Мелітопольського району – Катерини. Ця пані об’єднує навколо себе волонтерів у центрі “Ідея”.
Катерина швидко говорить, не може просто стояти на місці – завжди щось робить, і ласково просить називати себе “просто Григорівна”.
“Григорівна” покинула свій дім на Мелітопольщині 15 травня 2022. У розмові згадує “донос” від близької людини та почуте “у тебе є 2 години, щоб виїхати”.
Слова водія евакуаційного автобуса: “Падайте, щоб у вас не стріляли, падайте на підлогу” та небезпечну дорогу “по городах” під Василівкою.
Коли Катерина Григорівна прибула до Львова, одразу кинулася допомагати: спершу зустрічала людей на вокзалі.
А коли зайшла до приміщення "Львів Open Lab", де базується центр "Ідея", зрозуміла: це її місце.
Тут робота кипіла: на початку повномасштабного вторгнення до 300 волонтерів в’язали, нарізали, сортували. Плели справжній міст до Перемоги – з маскувальних сіток.
Згодом основний потік спав, і "Григорівна" зрозуміла, що "треба трошки його докупи зібрати". Так, разом з іншими активними волонтерками організували роботу центру "Ідея".
Сьогодні у центрі щодня працює близько 60–70 людей. Вражає абсолютна інтеграція: розподіл 50 на 50 по кількості переселенців та львів'ян.
Ось на фото львівська пані Наталка. Вона завжди посміхається та плете так швидко, що доведеться постаратись, щоб камера зловила рух її рук. Каже: “А я не можу повільніше, відчуваю, що не можна втрачати час хлопців”.
А це Ліда з Херсону. За її словами, вона приходить у центр вже як до себе додому заради відпочинку (іронічно так?), спілкування, прийняття:
“Ти тут відпочиваєш душею в цьому колективі людей... І тому це фактично дає якусь таку віддушину тобі душевну".
Переселенці у центр прибувають звідусіль: Херсон, Харків, Суми, Бердянськ, Терпіння, Мелітополь, Енергодар, Запоріжжя.
Поруч з Лідою – Анастасія зі Львова, допомагає плести капюшон “кікімори”.
Робота важка – у одній "кікіморі" більше 8 тисяч вузликів. Тому руки волонтера виглядають так: напружені, невтомні – золоті.
А отак виглядає готова “кікімора” або “химера” – у центрі точаться суперечки як правильно називати маскувальні халати. Тут навiть придумали власну назву – “маскуванка”.
Сьогодні на “піку сезону” – осінні кольори: зелений, коричневий, пісочний.
Щоб встигнути усіх “одягути” у центрі б‘ють власні рекорди. Тут сплели більше 550 “кікімор” та 300 каверів-нашоломників.
Головна організаторка плетіння “кікімор” – Дар’я з Києва. Вона демонструє здобутки – одягає готовий маскувальний халат та влаштовує справжнє чаювання з “кікіморою”.
Десь поруч завжди бігатиме Клементина – символ волонтерського центру “Ідея”. Домашня улюблениця приходить у центр “як у дитячий садок”: проводить тут весь день, поки господарка на роботі.
Клементина відповідальна за психологічну реабілітацію відвідувачів. Наприклад, Галина Григорівна – переселенка з Маріуполя, у цей день прийшла чимось засмучена, без слухового апарату та ні з ким не хотіла говорити. Але слова не потрібні Клементині щоб викликати посмішку.
За цією працею з кутку центру спостерігає особливий експонат – дрон від 73 бригади ССО. На його крилах напис – "Разом до перемоги".
Це один з багатьох подарунків від військових, яких волонтери “одягають” та “замасковують” – усього допомагають понад 80 бригадам.
У центрі сплели 46 тисяч кв.м. маскувальних сіток – це площа, якою можна повністю накрити Ейфелеву вежу… 10 разів! (її основа займає близько 4 000 кв.м).
Це 6 з половиною футбольних полів або ціле маленьке село (до прикладу Веселе – 1,1 кв.м.), накрите тканиною.
У кінці сітку закручують у трубочку та притискають, щоб зменшити її об’єм.
Готові маскувальні сітки та “кікімори” волонтери пакують у мішки та обов’язково додають подарунки.
В’язані шкарпетки, патріотичні браслети, дитячі малюнки з листами, ляльки-мотанки, які оберігатимуть захисників.
Журналісти теж вклались у пакунок: додали солодке нагадування про тепле Приазов’я та Мелітополь.
У центрі “Ідея” багато що нагадує про Мелітополь та інші окуповані міста, але у першу чергу – це люди. “Григорівна” завжди носить з собою брелок з Мелітополем та вірить, що сітками зможе прокласти собі дорогу додому.
Від Львова до Мелітополь – приблизно 1000 км. 45 тисяч кв.м. закривають 21% цього шляху. Тож роботи ще багато.
Але у центрі “Ідея” переселенці разом з місцевими вірять – вони можуть це зробити. Вкластись у деокупацію рідних міст, допомагати військовим маскуватись та повернутись додому разом.
Як замовити сітки у волонтерському центрі
Щоб замовити маскування для техніки, бліндажу: маскувальні сітки; або для особового складу: “кікімори”, необхідно написати на електронну пошту волонтерського центру “Ідея” офіційний запит, де вказати:
Куди саме їде допомога (напрямок, бригада).
Що саме потрібно (яка сітка, скільки "кікімор", чи шолом).
Для роз'яснення можна звернутись у соцмережі волонтерського центру “Ідея”: Facebook, Instagram, Telegram.
Як тільки ви надіслали запит, волонтери ставлять його в чергу. Катерина Григорівна це контролює:
“Малі замовлення робляться швидше. Ми іноді їх ставимо між великими, щоб черга рухалася постійно”.
Яка атмосфера панує у центрі та чому волонтерство допомагає ВПО з різних міст інтегруватись – дивіться у відео:
Щоб долучитись до плетіння ви можете прийти фізично у Lviv Open Lab за адресою пр. Червоної Калини 58.
Графік роботи:
Пн-Пт 10:00-19:00
Сб 10:00-16:00
