Російські окупаційні структури внесли 19-річну Дар’ю Кулик до так званого “переліку терористів та екстремістів”. Дівчину звинуватили у підготовці підпалу будівлі в тимчасово окупованому Мелітополі, де розміщувалися представники ФСБ.
Засудили на 18 років
У серпні 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Дар’ю Кулик із села Розівка Мелітопольского району Запорізької області до 18 років позбавлення волі. Її звинуватили у підготовці “теракту” проти співробітників російських спецслужб у тимчасово окупованому Мелітополі.
Російське слідство заявляє, що Кулик передавала українським спецслужбам інформацію про розташування військових РФ у місті, знімала на фото та відео будівлі, де базувалися співробітники ФСБ, а також придбала складові для приготування коктейлів Молотова. За версією окупантів, у вересні 2025 року її затримали з цими матеріалами.
“Терористка” у виконанні пропаганди
Після оголошення вироку ім’я Дар’ї Кулик офіційно внесли до російського чорного списку - списку терористів й екстремістів.
До речі, ми розповідали, що мешканців Мелітополя Росія вже визнає "екстремістами" за публікації в соцмережі.
Кремлівські медіа активно використовують такі справи, щоб залякати мешканців окупованих територій. Таким чином РФ намагається створити атмосферу страху: показати, що навіть підлітки можуть стати жертвами сфабрикованих звинувачень.
Що означає внесення до списку терористів й екстремістів
Цей перелік веде Росфінмоніторинг (фінансова розвідка РФ). Він використовується як інструмент політичного та репресивного тиску.
Для мелітопольців потрапляння до цього списку означає:
Блокування банківських рахунків. Усі фінансові операції в Росії для такої особи автоматично зупиняються. Людина не може офіційно отримати зарплату, переказати гроші чи навіть оплатити комунальні послуги.
Тотальний контроль. Всі дії, пов’язані з коштами, відстежуються. Навіть дрібні витрати можуть стати підставою для допитів чи нових звинувачень.
Стигматизація у суспільстві. Таку людину публічно таврують як “терориста”. Це створює атмосферу страху й небезпеки для її родичів і знайомих.
Посилення кримінального переслідування. Перебування у списку використовується слідством і судами як “доказ вини”, навіть якщо реальних доказів злочину немає.
Зазначимо, що найчастіше до списку потрапляють не справжні терористи, а опозиціонери, журналісти, активісти чи, як у випадку з мешканцями окупованих територій України, - люди, яких Кремль хоче покарати за проукраїнську позицію.
Раніше ми розповідали більше про те, що це за список, хто його формує та що це означає для тих, хто туди потрапляє.
