Дніпровський районний суд міста Запоріжжя завершив розгляд справи за обвинуваченням молодого чиновника з Якимівки Мелітопольського району в колабораціонізмі. Зрадника Євгена Качанова засудили до 8 років в’язниці.

Кар’єра до окупації

Євген Качанов, 1987 року народження, уродженець смт Якимівка Мелітопольського району, мав непогані кар’єрні перспективи в Україні. У 2007 році закінчив Мелітопольський інститут державного та муніципального управління Гуманітарного університету «ЗІГМУ», а у 2008 році — Класичний приватний університет.

До 2019 року він обіймав посаду головного спеціаліста відділу контролю за використанням і охороною земель у Держгеокадастрі, а у 2021 році став начальником юридичного відділу Якимівської сільради. Одружений, виховує сина.

Співпраця з окупантами

Після вторгнення Росії Качанов одним із перших пішов на співпрацю з окупаційною владою. Уже в березні 2022 року він засвітився в російських пропагандистських сюжетах разом з одіозним «головою Якимівського району» Максимом Зубарєвим. Тоді вони обговорювали з місцевими жителями «безгоспні землі» — фактично йшлося про привласнення чужої власності.

У 2023 році в адміністрації Юлії Губанової Качанов все так само обіймав посаду начальника відділу земельних відносин. А у листопаді 2024 року його вже представляли як начальника відділу АПК «Якимівського округу», який очолив Олександр Трудоношин.

Качанов активно брав участь у пропагандистських виїздах по селах району, де разом з іншими колаборантами складав списки доріг та соцоб’єктів, що потребують ремонту. У російських ЗМІ це подавалося як «героїчна робота» у важких умовах, хоча саме окупація й зруйнувала логістику в регіоні.

Свідчення

Під час суду були заслухані свідки, які підтвердили: Качанов пішов на співпрацю добровільно.

Один із підприємців з Якимівки розповів, що Качанов приходив до нього на підприємство від імені «нової адміністрації» і пропонував співпрацю, а згодом брав участь у рейдерському захопленні бізнесу.

Ще один свідок заявив, що Качанов, присягавши Україні, свідомо перейшов на бік окупантів, продовжив працювати у земельному відділі та представляв «нову владу» перед жителями.

Наступний свідок зазначив, що його запрошували в «адміністрацію», де Качанов служив прикладом «того, хто вже погодився на співпрацю». Пізніше він бачив його на публічних зборах разом з російськими військовими.

Усі свідки підкреслили: Качанов не приховував своєї позиції, а навпаки — демонстративно займав посади при будь-якій зміні гауляйтерів.

Нагороди від окупантів

За даними сайту «Миротворець», Євген Качанов отримав низку «нагород» від окупаційної влади:

• медаль «За заслуги перед Запорізькою областю» від Балицького,

• медаль «Учасник спеціальної військової операції» від військової комендатури,

• почесну грамоту від «військово-цивільної адміністрації Мелітопольського району».

Ці «нагороди» підтверджують його активну участь у колабораціонізмі та лояльність до російської окупаційної системи.

Вирок суду

Дніпровський районний суд визнав Качанова винним за ч. 5 ст. 111-1 КК України («колабораційна діяльність») і призначив покарання:

• 8 років позбавлення волі,

• 15 років заборони обіймати посади в органах влади,

• конфіскацію майна.

Під арешт потрапили п’ять автомобілів: Nissan Altima (2014), Chevrolet Lacetti (2007), Toyota Camry (2008), Fiat Doblo (2007) та Kia Optima (2014).

Цікаво, що будучи українським чиновником, у деклараціях Качанов вказував лише один автомобіль — Nissan.

Історія Євгена Качанова — типовий приклад зрадника, який заради посади та матеріальної вигоди пішов на співпрацю з ворогом. Він свідомо брав участь у пропаганді та адміністративних структурах окупантів, за що й отримав справедливий вирок.