Вперше від початку повномасштабного вторгнення в Україні відбувся інтеркультурний форум «Міста взаємності: міжкультурний діалог як шлях до єдності».
Захід пройшов 12-13 вересня у Луцьку та об’єднав представників українських та європейських міст.
Онлайн та офлайн долучилися поважні гості: керівниця відділу інтеркультурної інклюзії Ради Європи Ріта Мараскалчі, керівник проєктів відділу інтеркультурної інклюзії Ради Європи Бен Фрімен, представниця Офісу Ради Європи в Україні Наталія Олійник, начальник відділу етнополітики Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Корвей, представники міністерств, консульств, урядових установ та місцевого самоврядування.
Серед учасників і мелітопольці - команда людей, які точно знають, що значить інтеркультурність, адже в нашому місті завжди жили поруч десятки народів і культур, і саме це різноманіття стало нашою головною силою.
Основою Форуму стали панельні дискусії на відкриті обговорення. На найвищому рівні обговорювали міжкультурну політику, як шлях до формування стійкості, протидію дезінформації та формування стійкості в міжкультурному місті, інклюзію в дії - громаду, як простір рівних можливостей. Представники Мелітополя взяли участь у напрацюванні Меморандуму про партнерство та розвиток інтеркультурної співпраці.
Досвідом Мелітополя, для якого інтеркультурність стала ресурсом стійкості, з учасниками Форуму поділилася Ірина Рудакова.
«Наше місто опинилося в окупації одним із перших. Але ми, мелітопольці, відмовилися скоритися. Протягом 134 днів від початку повномасштабного вторгнення ми всіляко протистояли тоталітарному режиму росії. Виходили на площі з українськими прапорами, незважаючи на автомати та загрозу арештів. Коли відкрите протистояння стало смертельно небезпечним, ми перейшли до тихого спротиву: розклеювали листівки, піднімали національні стрічки, передавали інформацію, допомагали одне одному їжею й ліками. У ці дні ми відчули, що означає справжня інтеркультурність. Українці, болгари, кримські татари та безліч інших спільнот – усі ми були одним цілим. Ми трималися разом, підтримували одне одного і довели: Мелітополь - це Україна. Багатьом із нас довелося залишити рідне місто, але й у вигнанні ми залишилися єдиною громадою. Осередки Мелітополя діють у Запоріжжі, Дніпрі, Києві та Львові. Ми щодня на зв’язку з тими, хто залишився вдома, і з тими, хто поїхав далеко за межі України. Ми – одна велика родина, яка підтримує одне одного щодня, щохвилини», - наголосила Ірина Рудакова.
Її слова були сповнені щирості і сили, і багато присутніх не стримували сліз.
Людмила Афанасьєва, локальна координаторка програми Ради Європи «Інтеркультурні міста» нагадала про історію Мелітополя як першого інтеркультурного міста України: ще у 2008 році місто приєдналося до програми Ради Європи і з того часу послідовно доводило, що інтеркультурність - не гасло, а щоденний вибір.
«Ми першими в Україні розробили інтеркультурну стратегію і комплексну програму взаємодії, реалізували міжнародні проєкти, які допомогли долати стереотипи та слухати одне одного. Мелітополь брав участь у реалізації міжнародних проєктів Ради Європи «Посилення захисту національних меншин, у тому числі ромів, та мов меншин в Україні» та «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних менших і ромів в Україні». Після релокації в 2022 році ми провели два масштабні соціологічні дослідження - «Етноспільноти і спільність: запорука громадської активності та довіри» та «Дім там, де ми разом». Вони довели, що мелітопольці залишаються згуртованими і бережуть свою мультикультурність, де б вони не опинилися», - підкреслила Людмила Афанасьєва.
Голова спілки караїмів України Олена Арабаджи підкреслила силу поліетнічної громади Мелітополя, яка зберегла принципи інтеркультурності навіть під час окупації.
«Те, що багатокультурність і об'єднаність - особлива сила Мелітополя майже одразу зрозуміли і окупанти. На акціях протесту проти окупації під синьо-жовтими прапорами стояли поруч українці, болгари, татари і представники інших національностей. На спільні молитви за Україну на головній площі збиралися представники різних релігій. Коли росіяни зрозуміли, що хлібом-сіллю їх ніхто не зустрічатиме, розпочався терор. Розпочалися викрадення - і першою окупантами була викрадена кримська татарка, директорка краєзнавчого музею Лейла Ібрагімова. Але попри четвертий рік окупації, попри всі виклики, місто продовжує утверджуватися, як інтеркультурне і відкрито ділиться своїм досвідом на конференціях та зустрічах, наголошуючи на важливості збереження корінних народів і культурного різноманіття», - зауважила Олена Арабаджи
Юлія Ольховська, кореспондентка Кримського центру журналістських розслідувань, який пише про воєнні злочини окупантів на окупованих територіях, розповіла про роль локальних медіа для інтеркультурних громад і наголосила, ключове в боротьбі з пропагандою - якісна журналістика, адже саме правду, яку дають локальні медіа, так ненавидять росіяни. Саме тому журналісти локальних медіа були під особливою увагою російських спецслужб у перші місяці викрадення і залишаються загрозою для них ще й досі. Саме тому викрадені та знаходяться в полоні окупантів мелітопольські журналісти та адміністратори Телеграм-каналів Георгій Левченко, Анастасія Глуховська, Владислав Гершон, Яна Суворова, Євген Ільченко, Ірина Левченко. Вони стали для росіян небезпечними терористами, бо говорили правду про окупацію
Після виступів спікерок з Мелітополя учасники форуму підходили особисто, дякували і підтримували, кажучи, що Мелітополь має неймовірну силу триматися навіть у найскладніших умовах - ці слова ми передаємо кожній та кожному мешканцям міста, бо мелітопольці і справді неймовірні.
Мелітопольська міська рада від імені всієї інтеркультурної спільноти нашого міста висловлює щиру подяку організаторам Форуму за теплий прийом, щирість і підтримку. Кожне слово, кожен жест уваги та співпереживання були важливими для мелітопольців.
Завдяки цій події голос мелітопольців почутий і підтриманий, ми ще раз підкреслили, що навіть у найскладніші часи інтеркультурна громада Мелітополя залишається сильною, згуртованою і сповненою надії.
Форум відбувся в рамках проєкту «Міста взаємності: Інтеграція через міжкультурний діалог», який реалізується Луцьком, Павлоградом і Любліном за підтримки Програми Ради Європи «Інтеркультурні міста» (ICC).
