Благодійна організація Save Ukraine рятує українські родини з дітьми та маломобільних людей із тимчасово окупованих територій, зокрема з Мелітополя, а також з-під примусової депортації до Росії.
Журналісти поспілкувалися з юристкою організації Мирославою Харченко, яка координує напрямок порятунку дітей з ТОТ. Вона розповіла, як відбувається виїзд із окупації, якими є шляхи повернення та з якими викликами стикаються українці на цьому шляху.
Порятунок з окупації як секретна місія
Мирослава Харченко розповідає, що повернення з ТОТ - це завжди “секретна місія”. Вона каже, що у кожному випадку інша історія, інші перепони, інша тактика. Крім того, за словами правозахисниці, Росія постійно ускладнює процедуру виїзду і, порівняно із 2022 роком, ситуація зараз є складнішою.
“Коли ми рятували людей з окупації, з Росії у 2022 році, це були одні шляхи. Це можна було робити більш масово. А зараз ситуація кардинально змінилася і ми рятуємо по одній, по дві максимум, по три родини. Виїзд з окупації дуже ускладнений і Росія змінила своє законодавство, закривши ті шпарини, які нам дозволяли провозити людей, провозити дітей без супроводу”, - розповідає Мирослава Харченко.
Правозахисниця розповідає, що коли люди живуть в окупації, вони заходяться в інформаційному вакуумі. Їм не просто не відомо, як виїхати - вони часто не знають, що така можливість взагалі існує.
“Більшість з них не знають, що тут безпечно, що тут не буде переслідувати СБУ за те, що в тебе російський паспорт. Адже ти вимушений був його взяти”.
Ми розповідали, що Росія видала понад 3,5 мільйонів паспортів жителям окупованих територій. Однак для більшості це не акт вільного вибору, а питання виживання. Україна не визнає російські документи, видані в окупації, і не позбавляє громадянства тих, хто вимушено їх отримав.
Організація Save Ukraine повернула близько 700 дітей з окупації. І продовжує інформувати українців з ТОТ, що безпечні шляхи існують. Юристка згадує випадок, коли дівчина, яку вдалося врятувати, була переконана, що України більше не існує і всюди панує російська влада.
Чому нам важливо говорити про виїзд з окупації
Спілкування з українцями на тимчасово окупованих територіях - процес, що вимагає обережності та розуміння небезпеки, в якій перебуває кожен, хто шукає допомоги.
Мирослава Харченко пояснює, що основним каналом зв’язку з людьми на ТОТ є телеграм. Інші месенджери або заблоковані, або заборонені окупаційними адміністраціями.
“Ми поширюємо інформацію про нашу гарячу лінію, про наш чат-бот в телеграмі. І люди обережно заходять і починають запитувати - чи можна виїхати, чи це безпечно”, - розповідає вона.
Втім, найкраще працює “сарафанне радіо”. Люди, які вже повернулися з ТОТ завдяки Save Ukraine, особисто повідомляють своїм знайомим і родичам, що допомога існує, що повернення - це реально і це формує більше довіру.
“Ми розуміємо, що люди не знають, що їх чекає надалі, через це їм і дуже важко прийняти рішення про виїзд з окупації. Люди, які вже виїхали і проживають в наших центрах у Києві й області, телефонують своїм родичам, сусідам і розповідають про те, що в Україні є допомога, сюди можна виїжджати, це не страшно і безпечно. Після цього нам більше довіряють”, - ділиться правозахисниця.
Однак, за словами Мирослави Харченко, окупанти ведуть цілеспрямовану кампанію залякування. Людям надходять провокаційні повідомлення із пропозиціями “повернутися в Україну”, за чим може стояти представник ФСБ чи інші спецслужби. Тож, потрібно уважно перевіряти джерела інформації та звертатися виключно за офіційними контактами.
Яку інформацію мають надати організації люди з ТОТ
Основна інформація, яку потрібно надати організації для виїзду - кількість людей у сім’ї, вік дітей, стан дорослих та наявність документів.
Організації важливо розуміти чи є у родині маломобільні люди, оскільки для них мають забезпечити специфічні умови. Якщо у людини функціональні фізичні порушення, то організація надає окреме транспортування та медичний супровід, а на блокпостах каже, що людину везуть на реабілітацію. Але якщо особа має функціональні психічні чи розумові порушення - підготовка триває довше.
“Тут дуже тяжко передбачити, що може трапитися, адже людина нестабільна і поруч є прикордонники, люди, які будуть допитувати. Складно тримати людину під контролем, щоб вона щось не сказала, чим вона нашкодить і собі і нашим супроводжуючим. Тому тут ми ще довше й ретельніше готуємося, шукаємо тих, хто міг би захистити прямо в фізичному плані, якщо щось піде не так”.
Мирослава Харченко розповідає, що відсутність деяких документів не є перешкодою у поверненні на Україну. Втім, родині потрібно буде почекати відновлення цих документів.
Чи можливо виїхати з окупації лише з українськими документами
Наразі виїхати з окупованих територій, маючи лише українські документи, практично неможливо. Для перетину блокпостів зазвичай вимагають наявність російських документів. В окремих випадках дітей ще можуть пропустити зі свідоцтвом про народження українського зразка.
“Для того, щоб виїхати з окупації, потрібно мати документи російського зразку для дорослих. Дітей ще на деяких блокпостах можуть пропустити з українським свідоцтвом про народження. Ми знаємо ситуацію на блокпостах заздалегідь і не ризикуємо в таких випадках. Ми веземо саме через той, де точно знаємо, що пропустять”, - розповідає юристка.
Скільки триває підготовка до виїзду
Мирослава Харченко розповідає, що підготовка до виїзду з окупації - завжди індивідуальна історія, де головну роль відіграє не лише логістика, а й психологічна готовність самої людини.
Наприклад, дівчину з Мелітополя депортували до Росії у 18 років. Вона жила в окупації, оточена російськими військовими, із постійним відчуттям загрози. Увесь цей час команда Save Ukraine підтримувала дівчину.
“Ми з нею постійно комунікували, бо за цей час вона була залякана, боялась наважитись. Але ми розуміли, що їй просто потрібна підтримка і постійно були з нею на зв'язку, вона ставила мільйон запитань і готувалася до цього в першу чергу морально. Вона думала, що її будуть шукати, спіймають й покинуть до в'язниці. Ми пояснювали все в деталях, що буде з нею, що відбуватиметься”.
Лише через півтора року дівчина наважилася на виїзд.
Інший випадок - коли організація порятунку триває всього добу. Мирослава Харченко розповіла про випадок у окупованій Запорізькій області, де діти залишилися самі після смерті батька в окупованій в’язниці. Організація дізналася, що на ранок за ними прийдуть соціальні служби, щоб забрати у притулок.
“Нам довелося за добу організувати виїзд цих дітей і ми встигли. Буквально за кілька години після того, як ми забрали дітей з дому, нам сусіди передали, що приходили з соціальної служби шукати дітей. Але нам вдалося”, - згадує правозахисниця.
Чи можливо виїхати з окупації самостійно
Юристка радить звертатися до Save Ukraine бодай за консультацією, оскільки приватні перевізники не пікуються безпековою ситуацією - лише транспортують людину.
“100 відсотків потрібно звертатися за консультацією. В іншому випадку людям доведеться користуватися послугами перевізників. І дуже часто буває таке, що перевізники лише виконують роль транспортну. Вони не перевіряють на початку документи у людей. Бувають такі випадки, що частину родини пропускали на блокпост, частину ні, тому що не було відповідних документів. Тому консультуватись однозначно треба, адже це спростить процес і в часовому полі, і в логістичному. А також це убезпечить родину від подальших переслідувань”, - зауважує Мирослава Харченко.
Втім, юристка все ж радить звертатися за допомогою до організації. Оскільки вони супроводжують людей усю поїздку й надають усю необхідну інформацію для безпечного виїзду.
“Ми знаємо, що може статися і готові до всяких нюансів”.
Яких помилок люди припускаються на блокпостах
Правозахисниця зауважує, що найбільше помилок українці на блокпостах припускають у розмові.
“Проговоритися можна, коли тебе навмисно провокують на це солдати, які стоять на блокпості. Адже в них одна мета - виявити наявність проукраїнської позиції. І відповідно питання вони навчені ставити такі запитання, щоб люди промовлялися”.
Команда Save Ukraine детально готує людей до виїзду: продумує легенду, каже що говорити на тому чи іншому блокпості. Юристка каже: людина має бути на релаксі і не нервувати, аби “не посипатися” під час допитів.
Окрім того, Мирослава Харченко каже, що окупанти особливо звертають увагу на молодих людей призовного віку.
“Вони не зацікавлені в тому, щоб випустити цих дітей - вони зацікавлені в тому, щоб хлопці залишилися і пішли воювати за Росію, щоб змусити їх піти в російську армію служити. Тому тут треба дуже ретельно перевіряти телефони, щоб не було ніде згадки про Україну. Навпаки, ми просимо реєструватись в російських пропагандистських пабліках, щоб вони [окупанти - ред.] бачили - ви свій”.
Раніше ми також розповідали, що у Мелітополі російські силовики “відловлюють нових громадян РФ” для мобілізації.
Окрім того, юристка розповідає, що на блокпостах хлопців нерідко відправляють на проходження детектору брехні - і це найгірший варіант.
“Ми робимо все для того, щоб такого не сталося. Адже, наскільки б ми не готували їх - це все одно діти. І вони не навчені брехати. І вони можуть просто проговоритися, що їдуть в Україну, а це потягне за собою негативні наслідки не тільки для дитини, а для всієї родини”.
Ще один важливий момент - наявність всіх необхідних документів.
“Максимально спокійно і успішно виїхати можна тоді, коли ти точно впевнений, що всі твої документи у порядку і що окупанту не буде за що до тебе причепитися”, - наголошує Мирослава Харченко.
Через які території проходить виїзд з окупації
У 2024 році припинив роботу єдиний прикордонний пункт між Україною та Росією, розташований на кордоні Сумщини. Саме через цей маршрут багато українців, які перебували в окупації або були депортовані, поверталися на підконтрольну Україні територію. Після його закриття основним і найшвидшим шляхом повернення став пункт пропуску на кордоні з Білоруссю у Волинській області.
Окрім цього пропускного пункту Save Ukraine організовує виїзд українцям з окупації через країни Європи. Мирослава Харченко розповідає, що після закриття пункту на Сумщині поїздки стали довшими й більш затратними.
Варто зазначити, що всі послуги організації є безкоштовними: від консультації й організації виїзду до подальшого супроводу в Україні та покриття додаткових витрат.
Чому українці залишаються в окупації
Основні причини для українців залишатися у Мелітополі та інших тимчасово окупованих територіях, на думку юристки, є страх невідомості та робота російської пропаганди.
“Особливо коли це якесь невеликі, віддалені селища, де люди живуть в оточенні ворога. Вони бачили на що цей ворог здатен, коли їх захоплював. Окупанти розповідають, що люди не пройдуть кордон, їх розстріляють. Батькам кажуть, що за крок у бік України у них заберуть дітей”.
Мирослава Харченко розповідає, що при оформленні паспорта українців часто змушують зачитувати присягу на вірність Росії під запис, а потім лякають, що це відео використають проти них, якщо ті наважаться повернутися додому. Усе це створює атмосферу безвиході, в якій навіть думка про порятунок здається неможливою.
Окрім того, людям важко покидати своє майно, хазяйство. Юристка розповіла історію порятунку мами із сином із Запорізької області:
“Ми повернули маму з хлопчиком Із Запорізької області. Це підліток, йому 17 років було. І він сів коло мене, відкрив телефон і почав показувати своїх тварин, які залишилися в нього в окупації. Розповідав про своїх собак й котів. І цей хлопчик почав плакати і мама також плакала тихенько. І вона так дивиться, вона мене каже: “Уявіть як це все було там залишити, розуміючи що скоріш за все, він ніколи туди не повернеться, що він все це ніколи більше не побачить”. От так от вони хочуть, але не можуть, бо вони наважуються через купу різних обставин”, - каже Мирослава Харченко.
“Головне - говорити з людьми на ТОТ”
Правозахисниця каже, що у багатьох з українців є рідні, друзі чи знайомі, які опинилися на ТОТ. І навіть якщо здається, що вони вже схилилися до проросійських поглядів - не варто відвертатися. Вона каже, що важливо продовжувати говорити з людьми, ділитися історіями повернення, не засуджувати, а пояснювати, що вони не винні у тому, що змушені були жити в окупації, що вони - жертви, а не зрадники.
“Ми повернули родину одну, і я питаю у жінки - що вам було найстрашніше в окупації. Вона сказала, що найстрашнішим було розуміння, що про них забули, здалися і не боряться за людей, які залишилися на окупованій території. Що не розуміють, чому ми тут, що не розуміють, що ми маємо якісь обмеження. Тому ми маємо говорити людям, що ми їх чекаємо. Вони бояться, що ми їх не сприйматимемо саме через те, що вони провели там три роки, хоча ми на них чекаємо”, - ділиться Мирослава Харченко.
Куди допомагає виїхати організація
Save Ukraine допомагає повернутися і на підконтрольну територію України, і за кордон.
Здебільшого людей спочатку привозять в Україну й тут їм допомагають:
виготовити необхідні документи, зокрема закордонні паспорти;
отримати статус ВПО і соціальну допомогу, передбачену для тих, хто виїхав з окупації;
пройти медичну та психологічну реабілітацію.
“В Європі через консульства це робиться дуже довго і дорого для людей. Тому ми намагаємося привезти їх спочатку сюди, щоб вони отримали всю допомогу, яка передбачена тим, хто повертається з ТОТ. Якщо прийнято рішення їхати за кордон, то допомагаємо виїхати за кордон. Але вже з повним пакетом документів, коли люди стабілізовані”.
Проте бувають і виключення, коли організація допомагає одразу виїхати за кордон, без зупинки в Україні. Це залежить від ситуації та можливостей родини.
Буває, що люди, які звертаються до Save Ukraine, кажуть прямо, що не хочуть залишатися в Україні. Саме на кордоні, під час перетину вони тримаються насторожено. Але стереотип розвінчується одразу, коли люди бачать, що на них справді чекають.
“Всі, хто виїжджають з окупації - налякані і всіх у них є перестороги, щодо місця житла, ставлення людей. Але цей міф дуже швидко розвінчується щойно вони потрапляють на територію України, щойно вони бачать, як до них біжать з обіймами, що всі хочуть їм допомогти”.
Що відбувається після виїзду з окупації
Після того, як українці повернулися в Україну, починається період відновлення та адаптації. Організація Save Ukraine супроводжує цей процес з перших хвилин прибуття до України.
Родини поселяються у спеціальних центрах організації в Києві, де можуть жити щонайменше три місяці. За цей час організація допомагає:
відновити втрачені або знищені документи;
виготовити нові документи (паспорти, свідоцтва, дипломи).
Окрім того, у центрах працюють професійні психологи, які проводять:
індивідуальні консультації для дітей і дорослих;
групові терапії, зокрема для родин, які були розлучені роками.
“Три роки мама не бачила дитину, відповідно, тут треба їм допомогти налагодити стосунки. Не всі діти розуміють чому батьки не могли до них приїхати. І відповідно батьки не розуміють з якими проблемами зіштовхується дитина в окупації. І нам треба налагодити цей місточок між ними, допомогти їм відновити стосунки”, - пояснює Мирослава Харченко.
Також Save Ukraine має угоди з дитячими клініками. Усі родини проходять первинні медогляди, необхідні обстеження та лікування за потреби.
“Діти часто приїжджають з загостренням всіх хронічних хвороб, які вони мали, бо якісної медицини там [на ТОТ - ред.] немає. І якщо там у дитини були проблеми, то вони стали тільки гірше. Тому що відповідні обстеження ти не пройдеш. Дуже багато батьків і бояться ходити з дитиною в лікарню зайвий раз раз. Бо дитина може проговоритися щодо проукраїнської позиції”.
Ми також повідомляли, що в Мелітополі чимала проблема із медичним сервісом і діти часто залишаються без допомоги.
Для дорослих, які не можуть повернутися до попередньої роботи, організація допомагає знайти професійні курси, змінити фах.
Також Save Ukraine супроводжує родини у оформленні статусу ВПО, отриманні всіх передбачених державою виплат і допомог та вирішенні побутових питань.
“Це наш обов'язок, це наші діти. Ми маємо зробити все для того, тут, в рідній Україні, вони почувалися безпечно, щоб не було якоїсь прірви, непорозуміння між тими, хто тут, а хто там. Ми робимо все для того, щоб їм було тут комфортно, як вдома”, - підкреслює юристка.
Якщо вам наразі потрібна допомога чи консультація щодо виїзду, ви можете безкоштовно звернутися до Save Ukraine за контактами:
гаряча лінія: 0 800 333 129
аккаунт для звернень в телеграм: @SaveUkraineOfficial або +380 66 269 22 71
інстаграм: @saveukraine.official
