Із початком повномасштабного вторгнення Едуард - боєць Мелітопольскої територіальної оборони із позивним Ферум- став на захист рідного міста.
Він розповів, як разом із побратимами намагався зупинити російські війська і чому досі вірить у повернення Мелітополя під український прапор. Про це повідомляє РІА Півднь із посиланням на пост у фейсбуці бригади 110 оБрТрО ЗСУ.
Ферум - зуборіз і захисник
До війни Едуард працював зуборізом, він виточував шестерні на верстаті. Саме за свою професію, пов’язану із залізом, він отримав позивний Ферум.
“Тому іноді мене називають “Зуборізом”, бо я з родини-династії зуборізів”.
Із 2014 року, коли почалась повномасштабна війна, Едуард разом із побратимами відновлював стару німецьку оборонну лінію, споруджену ще за часів Другої світової, "Ватан" біля Мелітополя. Він доєднався до Самооборони Мелітопольщини. Саме там Едуард познайомився з побратимами із тероборони, зокрема з "Куртом", який згодом став його командиром.
Після створення 115-го батальйону територіальної оборони вони щороку проводили збори резервістів, тренувалися. Ще у той час “Ферум” із побратимами чітко визначили план дій на випадок широкомасштабного вторгнення.
24 лютого 2022 року - повна готовність
За словами Едуарда, ще 23 лютого він отримав дзвінок з військкомату про необхідність бути готовим до виїзду. Його рюкзак стояв напоготові вже давно.
Наступного ранку над Мелітополем почали вибухати бомби. На вулицях панувала паніка: на АЗС да банкоматів і в банках були довжелезні черги.
“Вранці ми почули вибухи в районі мелітопольського летовища. Там усе почало вибухати. Спочатку я навіть не повірив”, - ділиться спогадами Ферум.
Російські війська вже тоді стрімко наближалися до Мелітополя. Група місцевих ветеранів АТО озброїлися гранатометами й на власних авто вирушила на об’їзну дорогу. Там вони зуміли підбити ворожий БТР і стримати просування колони ворога. Едуард згадує, що росіяни не наважилися зайти у темряві у місто.
Але вже наступного дня стало відомо, що окупанти захопили військову частину Нацгвардії.
Бої під Василівкою
За наказом командування Едуард із побратимами виїхали із Мелітополя, аби отримати зброю. Це сталося біля Василівки, а далі бригада прийняла бій, стримуючи російську колону. За його словами, це вдалося:
“Орки потім пару днів не просувалися далі, рахували свої втрати”, - розповідає Ферум.
Надалі бійці влаштували засідку між Василівкою та Мелітополем. Оборону довелося тримати під щільним обстрілом самохідної артилерії. Вночі піхота противника почала обходити їхні позиції. Підкріпленням стали бійці 110 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
"Курт узяв командування на себе, оскільки вони прибули без офіцера. Він наказав усім залягти для безпеки, а автобус відігнати подалі, щоб не стати мішенню. Ворог обстрілював нас із мінометів”, - згадує військовослужбовець.
Едуард згадує як одного разу міна впала поряд, зачепила дерево, але дивом не вибухнула. Загалом, у тих боях Ферум отримав дві контузії, однак продовжив службу.
Новий етап: міномети, артилерія та віра у майбутнє
Влітку 2022 року Едуард перейшов до мінометної батареї, його розрахунок працював із 120-мм мінометом. А згодом працював із важкою 100-мм зенітною гарматою КС-19. Тож, тепер “Ферум” мінометник-артилерист.
Дружина Едуарда зараз з двома дітьми перебуває на Рівненщині. Сам боєць проовжує воювати на фронті і вірить у перемогу.
“Я вірю в нашу перемогу! Ми намагаємося її наблизити, для цього докладаємо всіх можливих зусиль. Побратими обіцяють допомогти повернути мені мій Мелітополь”.
